У Словенії підозрюють, що Росія засилає до їхньої країни шпигунів під прикриттям студентів
Джерело: The Wall Street Journal
Уряд Словенії висловив підозру, що Росія під прикриттям масового припливу дорослих студентів засилає до країни шпигунів. Зростання до незвичайної кількості студентів з РФ збіглося з початком повномасштабної війни в України та масовою висилкою з Європи дипломатичних співробітників, яких підозрювали у шпигунстві.
У Словенії вважають, що відтоді Росія зіткнулася з тим, що не може залучати колишні канали відправки шпигунів до Європи. Відтак для компенсації їхньої кількості стали засилати “студентів”, яким вже по 40-50 років.
Через поширення проросійської пропаганди у березні з країни вислали щонайменше вісім студентів з РФ.
Наприклад, наприкінці 2022 року в місті Любляна затримали офіцерів Служби зовнішньої розвідки РФ Артема та Анну Дульцевих. Обидвоє, за легендою, представлялися громадянами Аргентини. Пара легалізувалася в країні ще задовго до вторгнення РФ, але словенські спецслужби викриттям зайнялися вже під час війни в Україні.
Подружжя шпигувало за діяльністю Агентства ЄС зі співробітництва органів регулювання енергетики. Це призвело до їхнього затримання. Їм загрожує до восьми років позбавлення волі, а в колонії вони вже провели 18 місяців.
Водночас російських агентів можуть обміняти. Цим питанням стурбований колишній секретар Радбезу РФ Микола Патрушев.
- За даними ЗМІ, Європою розповсюджуються російські диверсії, шпигунство та залякування.
- Викрито подружжя російських шпигунів, які керували готелем на грецькому узбережжі й причетні до смертоносних нападів на кілька складів боєприпасів у Чехії.
Триває 1509-та доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,3 млн осіб.
У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора вчора та у ніч на 11 квітня підрозділи Сил оборони України завдали вогневого ураження по низці логістичних та інших важливих об’єктів противника як на тимчасово окупованих територіях України, так і безпосередньо на території РФ.
У ніч на 10 квітня підрозділи Сил оборони України у рамках зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора уразили дві бурові платформи на шельфі Каспійського моря.
9 квітня Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що низка країн, серед яких Німеччина, Словаччина, Угорщина та США, станом на сьогодні стримують вступ України до альянсу, тому питання членства у короткостроковій перспективі не розглядається.
Знімок українського фотографа Євгена Малолєтки, зроблений після масованого російського удару по Києву у квітні 2025 року, отримав нагороду міжнародного конкурсу World Press Photo 2026.