У США у в’язниці помер агент ЦРУ, засуджений за шпигунство на користь Росії

Джерело: CBS News

У США у федеральній в’язниці помер колишній офіцер контррозвідки ЦРУ Олдріч Еймс, засуджений за шпигунство на користь Радянського Союзу, а згодом Росії. Йому було 84 роки.

Еймс відбував довічне ув’язнення без права на дострокове звільнення. За даними американської влади, він помер у понеділок у федеральній в’язниці міста Камберленд у штаті Меріленд.

Американські спецслужби вважають Еймса одним із найнебезпечніших зрадників в історії США. За роки співпраці з радянськими та російськими спецслужбами він, за оцінками, зірвав понад сотню розвідувальних операцій і передав дані, які призвели до арештів і страт агентів, що працювали на Захід. В обмін на інформацію він отримував значні грошові суми, які витрачав на розкішний спосіб життя.

Під час слідства Еймс визнав, що передав “практично всіх відомих йому радянських агентів ЦРУ та інших американських і союзних спецслужб”, а також надавав Москві “масиви інформації” щодо зовнішньої політики, оборони та безпеки Сполучених Штатів. За даними Міністерства оборони США, він викрив особи щонайменше десяти агентів, дев’ять з яких були згодом страчені.

Попри численні ознаки ризику, кар’єра Еймса тривалий час розвивалася без серйозних перешкод. Серед зафіксованих проблем – невдалі перевірки на поліграфі, різке зростання статків без зрозумілих джерел доходу, зниження професійної ефективності та зловживання алкоголем. Водночас ЦРУ неодноразово ігнорувало ці сигнали й призначало його на дедалі відповідальніші посади.

До ЦРУ Еймс приєднався у 1962 році, розпочавши роботу з адміністративних завдань. У 1969 році він одружився з колегою по агентству та отримав перше закордонне призначення – в Анкарі, де займався вербуванням радянських агентів. Уже за кілька років його відкликали до штаб-квартири у Вірджинії через погіршення результатів роботи. У цей період загострилися проблеми з алкоголем, а шлюб завершився розлученням.

У 1981 році Еймса направили до Мехіко, де він працював до 1983 року. Там він познайомився зі своєю майбутньою дружиною Росаріо – культурною аташе посольства Колумбії та агенткою ЦРУ.

Фінансові труднощі після розлучення та витрати, пов’язані з переїздом Росаріо, стали одним із чинників, що підштовхнули Еймса до співпраці з радянськими спецслужбами. У 1985 році він уперше вийшов на контакт із радянською стороною, передавши імена кількох офіцерів КДБ, які таємно співпрацювали з ФБР, за винагороду у 50 тисяч доларів. Згодом він передав КДБ список агентів ЦРУ, що, як зазначав сенатський Комітет з розвідки у звіті 1994 року, завдало агентству “руйнівного удару”. За співпрацю йому пообіцяли понад 2 мільйони доларів.

Шпигунська діяльність Еймса тривала майже дев’ять років. Він працював у Римі, керував операціями в Західній Європі та Чехословаччині, а також обіймав посади в Центрі боротьби з наркотиками ЦРУ. У цей період він регулярно виїжджав за кордон для зустрічей зі своїми кураторами, зокрема до Відня, Боготи та Каракаса.

Паралельно ЦРУ та ФБР вели масштабне розслідування витоків секретної інформації. У 1993 році підозри дедалі більше зосереджувалися навколо Еймса. Після кількох місяців спостереження його заарештували 21 лютого 1994 року в Арлінгтоні, штат Вірджинія – за кілька днів до запланованої поїздки на конференцію в Москву.

Менш ніж за два місяці після затримання Еймс і його дружина визнали провину у справах, пов’язаних зі шпигунством. Суд засудив Олдріча Еймса до довічного ув’язнення, а Росаріо Еймс отримала п’ять років позбавлення волі.

Міністерство охорони здоров’я назвало ім’я медика, який загинув внаслідок російської атаки на Київ уночі 9 січня.

Правоохоронці викрили схему постачання Силам оборони непридатних мін, яка завдала державі майже 3 млрд грн збитків.

Ввечері 8 січня в Ірані повністю заблокували доступ до інтернету на тлі масових антиурядових протестів.

42 поїзди затримуються через обледеніння контактної мережі. Подекуди затримки сягають понад 6 годин.

Глава МЗС України Андрій Сибіга прокоментував удар РФ по Україні ракетою “Орешник” та повідомив про ініціювання міжнародних засідань щодо цього.