У Татарстані безпілотники вдарили по одному з найбільших нафтових переробних заводів Росії

Джерело: ASTRA, Керівник ЦПД Андрій Коваленко

У Татарстані безпілотники здійснили атаку на один із найбільших нафтопереробних заводів Росії – “Танеко” в Нижньокамську. Як повідомляє Astra, на місці інциденту спостерігається задимлення.

Внаслідок загрози від БПЛА на заводі розпочалась евакуація працівників. У зв’язку з ситуацією в аеропорту Нижньокамська був введений план “Килим”.

Керівник ЦПД Андрій Коваленко повідомив про ураження нафтопереробного заводу “Танеко” – одного з найбільших і найсучасніших НПЗ у Росії, здатного переробляти понад 16 мільйонів тонн нафти щорічно.

“Завод відіграє ключову роль у забезпеченні паливом російської армії. Вибивання НПЗ та нафтобаз напряму впливає на здатність РФ вести інтенсивну війну.
Минула атака безпілотника на НПЗ весною 2024 року пошкодила установку первинної переробки на заводі.
Відстань від фронту понад 1000 км”, – йдеться в повідомленні Андрія Коваленка.

У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.

Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.

Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.

Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.

Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.