У Тбілісі силовики відтіснили протестувальників з-під стін парламенту: відбулися затримання
Джерело: ЕхоКавказу
У Тбілісі шостий день поспіль триває акція протесту проти рішення прем’єра країни Іраклія Кобахідзе заморозити початок переговорів щодо вступу Грузії до Євросоюзу.
Протестувальники зібралися ввечері 3 грудня перед будівлею парламенту на проспекті Руставелі, там на них вже очікували посилені загони поліції та спецтехніка, зокрема водомети.
Протягом кількох годин акція проходила спокійно — поліція почала витісняти протестувальників незадовго до опівночі.
Згодом правоохоронці почали затримувати учасників акції.
У МВС Грузії знову заявили, що акція вийшла за межі закону.
Масштабні протести спалахнули в Грузії після заяви прем’єра Іраклія Кобахідзе. Він оголосив про зняття з порядку денного питання відкриття переговорів про вступ країни до ЄС та відмову від усіх бюджетних грантів Євросоюзу.
Своєю чергою, президентка країни Саломе Зурабішвілі розцінила це рішення як “конституційний переворот”. Вона назвала себе єдиним законним представником влади у Грузії та закликала громадян протистояти рішенню “Грузинської мрії”.
Згодом, 30 листопада ситуація біля будівлі парламенту Грузії загострилася. Поліція використовувала проти демонстрантів спецзасоби, зокрема водометні автомобілі.
Грузини вже кілька днів поспіль щовечора виходять з протестами до парламенту Грузії. Силовики, своєю чергою, роблять усе, щоб розігнати мітингарів, застосовуючи спецзасоби – водомети, перцевий газ, зафіксовано також побиття та затримання демонстрантів.
Такі силові розгони вже викликали осуд з боку Європи та США.
Натомість уряд Грузії звинувачує у протестах “п’яту колону”, європейських політиків, “місцеву агентуру” і наголошує, що недопустить “повторення українського Майдану у Грузії”.
Зауважимо, 2 грудня прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що нинішні події у Грузії нагадують те, що відбувалося на Майдані Незалежності у Києві в 2013 році. Він додав, що Москва, мовляв, у ці процеси “жодним чином не втручається”.
Та вже згодом депутат держдуми РФ, голова Комітету у справах СНД, євразійської інтеграції та зв’язків зі співвітчизниками Леонід Калашніков прокоментував події в Грузії, повідомивши, що Росія готова силою “допомогти” грузинському уряду.
- По всій Грузії тривають протести проти проросійської партії “Грузинська мрія” та заяви влади про зупинення курсу на Євроінтеграцію. Попри насильство з боку правоохоронців і затримання протестувальників, люди не збираються розходитися.
- Речник Державного департаменту США Метью Міллер засудив останні події, які розгортаються в Грузії, та оголосив про припинення стратегічного партнерства з Грузією.
- Біля будівлі парламенту спалили опудала засновника правлячої партії і організатора всього, що відбувається в сьогоднішній Грузії, Бідзіни Іванішвілі, який обіцяв народу мир напередодні виборів.
- Конституційний суд Грузії не прийняв до розгляду позови президентки Саломе Зурабішвілі та опозиційних депутатів про скасування результатів парламентських виборів, які відбулись у країні 26 жовтня.
- Посольство Сполучених штатів у Тбілісі прокоментувало рішення уряду Грузії тимчасово відмовитись від процесу вступу до Європейського союзу.
Канада та морський парк Marineland досягли попередньої домовленості щодо майбутнього 30 білух. Тварин планують перевезти до Іспанії або США, що має покласти край утриманню китів у неволі в Канаді.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна нібито “не протрималася б і одного-двох днів” без американської зброї. Він також повторив твердження про допомогу “на сотні мільярдів доларів”, яке українська влада раніше заперечувала.
Підтримувана Іраном “Хезболла” відкинула угоду про припинення вогню в Лівані, яку США допомогли узгодити між Бейрутом та Ізраїлем. Ізраїль заявив, що не виводитиме війська й продовжуватиме операції в країні.
Німеччина не змогла отримати непостійне місце в Раді Безпеки ООН, поступившись Австрії та Португалії. У Берліні результат назвали “гіркою поразкою” і пов’язали його, зокрема, з позицією Німеччини щодо України та Ізраїлю.
Кубинська діаспора у США знову активізувала вимоги щодо повернення або компенсації за майно, яке комуністичний уряд Куби націоналізував після революції. Після рішення Верховного суду США та жорсткішої позиції адміністрації Дональда Трампа емігранти бачать рідкісний шанс для змін.