У ЦПД розповіли про чотири основні наративи РФ щодо полонених та зниклих безвісти

Джерело: Кирило Вікторов під час пресконференції в Укрінформі

Центр протидії дезінформації при РНБО проаналізував понад 94 тисячі публікацій із майже 24 тисяч джерел, визначивши основні деструктивні наративи, котрі Росія використовує у темах військовополонених, обмінів і зниклих безвісти.

Дослідження охопило період із 1 січня до 11 серпня 2026 року. Аналітики вивчили українсько- та російськомовний інформаційний простір, загальне переглядів опрацьованих матеріалів становила 419 млн.

Виокремлювали повідомлення, які Росія використовує для реалізації інформаційних операцій, а також визначали відповідні наративи та їхні цілі.

Головна закономірність, яку показав наш аналіз: Росії часто не потрібно вигадувати саму подію. Достатньо використати реальну подію і нав’язати аудиторії потрібне її пояснення, – розповів керівник департаменту протидії інформаційним загрозам національній безпеці ЦПД Кирило Вікторов.

Перший основний напрям – поширення тверджень про нібито небажання України повертати своїх військовополонених. Російські ресурси системно просувають тезу, що Україна “відмовляється від обмінів або зацікавлена лише у поверненні певних категорій військових”.

Другий напрям стосується маніпуляцій із темою зниклих безвісти. Російські ресурси поширюють твердження, нібито статус зниклого безвісти використовують для приховування реальної кількості загиблих або уникнення виплат їхнім родинам.

Третій напрям полягає у формуванні позитивного образу російського полону. Для цього РФ використовує відео та заяви військовополонених, у яких акцентують на “хорошому ставленні” з боку Росії, небажанні повертатися в Україну.

Четвертий напрям – дискредитація України. Здійснюється через поширення фейків та дезінформації про нібито неналежні умови утримання російських військовополонених, відсутність медичної допомоги, погане харчування, побиття чи інше жорстоке поводження.

У результаті, пояснив представник ЦПД, формується викривлене уявлення: “Росія нібито гуманно ставиться до українських військовополонених, а Україна, навпаки, нібито жорстоко поводиться з росіянами”.

Як зазначається, ці наративи є взаємопов’язаними та мають спільну мету – підірвати довіру до України. Мовиться про підрив довіри військовослужбовців до держави, родин – до інституцій, які займаються пошуком і поверненням людей, громадян – до підтвердженої інформації, а також міжнародних партнерів – до України.

Російські нафтові компанії дев’ятий місяць поспіль скорочують видобуток після низки українських ударів по НПЗ, котрі обвалили нафтопереробку у країні до мінімуму за два десятиліття.

10 вересня російські війська атакували будинок культури у селищі Золочів, що на Харківщині. Будівля раніше вже була пошкоджена внаслідок ворожих обстрілів.

Польща готує новий пакет військової допомоги Україні вартістю близько €50 млн. Допомога зокрема міститиме засоби протиповітряної оборони.

Надвечір 10 вересня російські війська здійснили масований обстріл Краматорська, застосувавши шість авіабомб по житловій забудові міста.

На пляжі в румунському Корбу туристи виявили уламки безпілотника. Після перевірки військові сапери встановили, що вони не містили вибухового заряду.