У ЦПД розповіли про чотири основні наративи РФ щодо полонених та зниклих безвісти

Джерело: Кирило Вікторов під час пресконференції в Укрінформі

Центр протидії дезінформації при РНБО проаналізував понад 94 тисячі публікацій із майже 24 тисяч джерел, визначивши основні деструктивні наративи, котрі Росія використовує у темах військовополонених, обмінів і зниклих безвісти.

Дослідження охопило період із 1 січня до 11 серпня 2026 року. Аналітики вивчили українсько- та російськомовний інформаційний простір, загальне переглядів опрацьованих матеріалів становила 419 млн.

Виокремлювали повідомлення, які Росія використовує для реалізації інформаційних операцій, а також визначали відповідні наративи та їхні цілі.

Головна закономірність, яку показав наш аналіз: Росії часто не потрібно вигадувати саму подію. Достатньо використати реальну подію і нав’язати аудиторії потрібне її пояснення, – розповів керівник департаменту протидії інформаційним загрозам національній безпеці ЦПД Кирило Вікторов.

Перший основний напрям – поширення тверджень про нібито небажання України повертати своїх військовополонених. Російські ресурси системно просувають тезу, що Україна “відмовляється від обмінів або зацікавлена лише у поверненні певних категорій військових”.

Другий напрям стосується маніпуляцій із темою зниклих безвісти. Російські ресурси поширюють твердження, нібито статус зниклого безвісти використовують для приховування реальної кількості загиблих або уникнення виплат їхнім родинам.

Третій напрям полягає у формуванні позитивного образу російського полону. Для цього РФ використовує відео та заяви військовополонених, у яких акцентують на “хорошому ставленні” з боку Росії, небажанні повертатися в Україну.

Четвертий напрям – дискредитація України. Здійснюється через поширення фейків та дезінформації про нібито неналежні умови утримання російських військовополонених, відсутність медичної допомоги, погане харчування, побиття чи інше жорстоке поводження.

У результаті, пояснив представник ЦПД, формується викривлене уявлення: “Росія нібито гуманно ставиться до українських військовополонених, а Україна, навпаки, нібито жорстоко поводиться з росіянами”.

Як зазначається, ці наративи є взаємопов’язаними та мають спільну мету – підірвати довіру до України. Мовиться про підрив довіри військовослужбовців до держави, родин – до інституцій, які займаються пошуком і поверненням людей, громадян – до підтвердженої інформації, а також міжнародних партнерів – до України.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.

Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.

Ввечері 9 листопада російські війська атакували Київщину. Під масованим ворожим ударом перебував Вишгород. 

Командування російської армії, ймовірно, передає главі РФ Володимиру Путіну фальшиві відеоролики, створені за допомогою штучного інтелекту, про неіснуючі перемоги на фронті в Україні, свідчать джерела, наближені до господаря Кремля.

Володимир Подоляк, старший брат радника Офісу президента України Михайла Подоляка, загинув 19 травня 2024 року у тимчасово окупованій Кирилівці Запорізької області. Відомості про його смерть дослідники отримали з витоку даних Росстату.