У Верховному Суді завершили дослідження доказів у справі Порошенка проти Зеленського
Як повідомляє кореспондентка “Букв“, у Верховному Суді відбулося чергове засідання у справі №990/80/25 за позовом п’ятого президента Петра Порошенка до Володимира Зеленського щодо оскарження указу про запровадження санкцій. Під час засідання суд завершив стадію дослідження та оцінки доказів, після чого перейшов до судових дебатів. Продовження розгляду справи в межах дебатів призначене на 6 березня 2026 року.
Засідання цього разу проходило не у великій залі, як зазвичай, а в невеликому приміщенні, яке не могло вмістити всіх охочих. Через тісноту частина присутніх залишилася за дверима, а адвокати були змушені працювати з матеріалами, сидячи на стільцях.
Під час виступу Петро Порошенко заявив, що за рік розгляду справи сторона президента так і не надала жодних доказів, які б обґрунтовували запровадження санкцій.
“Рік існує незаконний, неконституційний, позасудовий указ, який обмежує мої права як громадянина, народного депутата і лідера опозиції, і за цей рік влада не спромоглася надати жодного доказу”, – сказав Порошенко.
Він також нагадав про рішення Європейського суду з прав людини, яке, за його словами, набуло чинності 16 січня 2026 року і є обов’язковим для виконання в Україні.
“ЄСПЛ чітко зазначив, що жоден акт не є захищеним від судового контролю і що такі рішення не можуть мати дискреційний характер, тобто ухвалюватися без пояснення причин”, – наголосив Порошенко.
Окремо п’ятий президент заявив про фальсифікацію документів під час ухвалення санкційного рішення, стверджуючи, що тексти указу змінювалися на різних етапах, у тому числі вже після його оприлюднення.
Представниця президента у заключних поясненнях не назвала конкретних фактичних підстав застосування санкцій, зазначивши, що докази були надані Кабінетом Міністрів, а санкції можуть мати превентивний характер.
Адвокат Порошенка Ілля Новіков у своєму виступі послався на практику Європейського суду з прав людини, наголосивши, що українські суди зобов’язані здійснювати змістовну перевірку рішень РНБО, а не обмежуватися формальною відповідністю указу закону.
“ЄСПЛ прямо сказав, що суд не може зводити розгляд таких справ лише до питання повноважень президента. Судовий контроль має бути реальним”, – зазначив Новіков.
Після засідання Петро Порошенко заявив, що вбачає у діях сторони президента тактику затягування процесу.
“За рік не надано не просто доказів – не надано навіть підстав запровадження санкцій. Це означає, що порушення закону носить не випадковий, а системний характер”, – сказав він.
Наступне судове засідання у справі заплановане на 6 березня 2026 року.
- Як повідомляє кореспондентка “Букв”, у Шевченківському районному суді Києва 29 січня відбулося чергове засідання у так званій “вугільній справі”, де обвинуваченими є п’ятий президент України Петро Порошенко, колишній співголова нині забороненої в Україні партії “Опозиційна платформа – За життя” Віктор Медведчук, колишній міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин та бізнесмен Сергій Кузяра.
Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.
У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.
Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.
Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.
Школи у прифронтових регіонах України краще пристосувалися до дистанційного навчання під час відключень електроенергії, ніж заклади в інших областях. Зокрема, 75% освітян у прифронтових громадах можуть без труднощів вийти на зв’язок під час знеструмлень. У неприфронтових регіонах цей показник становить 50%.