У віці 100 років помер винахідник караоке Шігейчі Негісі

У віці 100 років помер японський інженер Шігейчі Негісі, який першим автоматизував караоке.

Хоча про смерть Негісі повідомляють лише зараз, він помер природною смертю 26 січня. Його донька Ацумі Такано підтвердила його смерть.

Все почалося з дружнього кепкування одного літнього ранку 1967 року.

Шигейчі Негісі , якому на той час було 43 роки, співав собі під ніс, коли заходив до офісу електронної компанії, якою він керував у Токіо.

“Ви не дуже гарний співак, містере Негісі!” — пожартував один із його інженерів.

“Дай мені перерву!” — відповів Негісі. Але під час цієї короткої, майже незабутньої розмови прийшло прозріння: “якби вони могли почути мій голос на мінусовці”.

“Так народилася ідея караоке-машини”, — сказав Негісі в інтерв’ю для книги “Чистий винахід: як Японія створила сучасний світ” у 2018 році. За словами його доньки Ацумі Такано, Негісі помер природною смертю 26 січня. Йому було 100 років.

На міжнародному рівні винахід караоке широко приписують Дайсуке Іноуе, японському музиканту, який випустив “8 Juke” у 1971 році. Пізніше проголошений сингапурським телешоу творцем караоке, Іноуе став одним із “Найвпливовіших азіатів століття” за версією журналу Time у 1999 році.

Проте, в Японії існування машин для співу, що передували творенню Іноуе, не є секретом. “Sparko Box” Негісі, який спочатку з’явився на ринку у 1967 році, визнаний найпершим Всеяпонською асоціацією караоке-промисловців, найбільшою в країні організацією виробників і роздрібних продавців караоке.

Фактично, Негісі був першим серед п’яти японських винахідників, які незалежно один від одного створювали караоке-машини з 1967 по 1971 рік. Іноуе, з яким не вдалося зв’язатися для коментарів, був першим щодо ідеї перезапису поппісень у темпі та тональності, які було легше співати аматорам.

Його сприймають як інноватора програмного забезпечення, чиє розуміння дозволило його пристрою випередити інших, викликавши всенаціональний бум. Але саме апаратне забезпечення Негісі створило концептуальний план для всього подальшого.

Кар’єра Негісі почала процвітати, коли післявоєнна Японія перетворилася на індустріальний центр. У 1956 році він розпочав свою діяльність, заснувавши Nichiden Kogyo, компанію, яка збирала споживчу електроніку, таку як транзисторні радіоприймачі, системи hi-fi та автомобільні стереосистеми для інших виробників.

Натхнення для караоке прийшло влітку 1967 року, коли Нічіден Коґьо збирав 8-доріжні магнітофонні деки для автомобілів. За словами Негісі в інтерв’ю 2018 року, ця концепція почалася як свого роду салонний трюк: йому подобалося співати під телевізійні та радіошоу, і він хотів чіткіше чути свій голос у музиці.

Він наказав співробітнику з’єднати мікрофон, динамік і магнітофонну деку, а потім запустив інструментальний запис Mujo no Yume (“The Heartless Dream”) співака Йошіо Кодами, щоб перевірити його. Вражений результатами, він приніс пристрій додому, де ненавмисно влаштував першу в історії караоке-вечірку з дружиною та дітьми.

“Я досі пам’ятаю, як усі ми були вражені та схвильовані, коли чули наші голоси з динаміка”, — згадувала його донька Такано.

У Заліщиках, на Тернопільщині, живе переселенець-винахідник Аркадій Фішман, котрий зробив диван на колесах. Конструкція працює на акумуляторі від електричного велосипеда та може рухатися зі швидкістю до 10 км/год.
Науковці з Університету штату Вірджинія та Технічного університету Вірджинії розробили метод, який дозволяє переробити поліетилен на жирні кислоти – основний інгредієнт мила.