У Європі немає єдності щодо питання розгортання військ в Україні – FT
Джерело: Financial Times
Європа розділилась щодо питання розгортання військ в Україні після потенційного підписання мирної угоди між Україною та РФ.
Країни Європи зазнають значного тиску. Від них вимагаються дати конкретні обіцянки про розгортання іноземних військ в Україні на тлі сьогоднішніх перемовин так званої “коаліції охочих” у Парижі.
Досі існує невизначеність щодо того, який внесок готові зробити окремі країни та чи будуть в угоді зобов’язання про взаємну оборону, які зобов’яжуть європейські країни боротись разом з Україною у випадку російської агресії.
Сьогоднішні перемовини під головування президента Франції Емманюеля Макрона відбудуться після підготовчої зустрічі представників міністерств оборони.
За даними двох джерел, ознайомлених з перемовинами, коаліція розділена на три групи: одна готова розгорнути війська в Україні, наприклад, Велика Британія, друга проти розгортання військ, зокрема Італія, але більшість країн ще не визначились, наприклад Німеччина.
У Єлисейському палаці повідомили, що країни, які готові і здатні надати гарантії безпеки, завершили технічні роботи.
“Сьогодні у нас достатньо засобів, щоб заявити американця про нашу готовність взяти на себе відповідальність, за умови, що вони візьмуть на себе свою”.
Президент США Дональд Трамп заявив європейським лідерам, що США нададуть Україні розвідувальну підтримку, засоби командування та управління, а також внески до протиповітряного щита, але європейці повинні очолити цю ініціативу.
Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі був співголовою на вчорашній зустрічі представників оборони. Він сказав, що Велика Британія “переглядає рівні готовності Збройних сил Великої Британії та прискорює фінансування, щоб бути готовою до будь-якого розгортання в Україні”.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив у середу, що очікує конкретних пропозицій щодо гарантій безпеки, які надасть коаліція, сьогодні “або невдовзі після цього”.
Але на знак відсутності ясності напередодні зустрічі, офіційні особи в Німеччині негативно відреагували на коментарі цього тижня Урсули фон дер Ляєн, президентки Європейської комісії. Вона повідомила FT, що європейці працюють над “досить точними планами” потенційного розгортання військ в Україні з “чіткою дорожньою картою”.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц спробував розвіяти побоювання вдома, заявивши, що розгортання військ є віддаленою перспективою. Він наполягав у телевізійному інтерв’ю у вівторок, що жодних конкретних планів розгортання військ не розробляється.
Президент України Володимир Зеленський, який особисто візьме участь у переговорах сьогодні, сказав, що він “обговорив підготовчу роботу щодо гарантій безпеки” з Макроном у Парижі перед зустріччю.
Напередодні Зеленський провів переговори з лідерами Данії, Естонії, Фінляндії, Латвії, Литви, Ісландії та Швеції в Копенгагені, де, за його словами, вони “обговорили це детально, з урахуванням можливого внеску кожної країни”.
“Тепер ми наповнимо це конкретикою: хто що робить на землі, у повітрі, на морі та в кіберпросторі. Наша армія є ядром цієї системи; вона достатньо сильна та велика, щоб протистояти Росії. Це означає зброю та фінансування, і ми над цим працюємо”, – сказав він.
- Європейські лідери все більше занепокоєні тим, що Росія може почати новий масштабний наступ в Україні.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко анонсувала, що незабаром у Миколаєві вперше з 2022 року в кранах з’явиться прісна вода замість солоної.
4 вересня 1985 року у карцері табору особливого режиму помер видатний український поет і дисидент Василь Стус. Обставини його смерті залишаються невідомими, а його останній табірний зошит зник. Збірка поезії “Птах душі” так і не вилетіла із системи радянського Гулагу.
Контррозвідка Служби безпеки та Національна поліція затримали п’ятьох поплічників РФ, які вчиняли диверсії і готували теракти у різних регіонах України.
Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт щодо відповідальності за самовільне залишення військової частини або місця служби (СЗЧ).
Попередній аналіз показує, що екстримальна погода, яка у серпні призвела до “вражаючих” пожеж в Іспанії та Португалії, стало ймовірнішою у 40 разів через зміни клімату.