Учені з’ясували, що війна в неоліті супроводжувалася ритуальним насильством
Джерело: Science Daily
Насильство в доісторичні часи могло мати не хаотичний, а чітко організований і символічний характер. Про це свідчить нове дослідження, опубліковане в журналі Science Advances, яке переосмислює уявлення науковців про ранні форми війни та насильства в Європі.
Дослідники проаналізували рештки людей, які загинули під час подій, що можуть бути однією з найдавніших відомих у Європі “церемоній перемоги”. Отримані дані ставлять під сумнів припущення, що насильство в неоліті було випадковим або зумовленим виключно боротьбою за виживання. Натомість зібрані докази вказують на навмисні дії, пов’язані із соціальними та символічними цілями.
Археологічні розкопки на пам’ятках Ахенгайм і Берггайм виявили характерні та тривожні закономірності. Науковці знайшли повні скелети зі слідами надзвичайно жорстокого й багаторазового насильства, а також ями, заповнені відрубаними лівими верхніми кінцівками. Таке поєднання не відповідає відомим неолітичним масовим убивствам або стратам.
На думку авторів дослідження, ці смерті не були результатом спонтанної жорстокості. Ймовірно, вони стали частиною організованих ритуалів після збройного конфлікту, метою яких було приниження переможених ворогів і зміцнення внутрішньої ідентичності спільноти-переможця.
Щоб з’ясувати, ким були загиблі, дослідники порівняли ізотопні показники в кістках і зубах жертв із показниками людей, похованих у звичайних могилах. Такі хімічні маркери дозволяють відтворити особливості харчування, рівень фізичного навантаження та мобільність людини протягом життя.
Аналіз виявив чіткі відмінності. Жертви мали інший раціон, а також ознаки більшої мобільності та фізіологічного стресу. Це свідчить про те, що вони, ймовірно, не належали до місцевої спільноти, а були чужинцями.
Ізотопні дані також показали важливу різницю між двома групами загиблих. Відрубані кінцівки, які, за припущенням учених, належали воїнам, убитим безпосередньо в бою, відповідали місцевим ізотопним показникам. Натомість люди, чиї повні скелети мали сліди катувань, походили з більш віддалених регіонів.
Це, на думку дослідників, підтверджує існування структурованого, дворівневого ритуалу. Місцевих ворогів, загиблих у бою, розчленовували, а їхні кінцівки забирали як трофеї. Полонених із далеких територій, імовірно, піддавали жорстоким публічним стратам. Такий підхід науковці трактують як форму неолітичного “політичного театру”, спрямованого на демонстрацію сили та домінування.
Автори дослідження наголошують, що насильство в неолітичних суспільствах виконувало не лише військову, а й культурну та символічну функцію. Війна і ритуал були тісно пов’язані, а жорстокі дії мали довготривале значення для формування соціального порядку та колективної пам’яті.
- На півдні Англії археологи виявили поховання підлітки, яка померла близько двох тисяч років тому. Тіло дівчини було поховане обличчям донизу – ймовірно, її вбили в межах ритуалу жертвоприношення.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.