Угорщина не підтримує надання Україні прибутків з конфіскованих активів РФ – DW
Джерело: DW
За даними ЗМІ, рішення щодо конфіскації прибутків з конфіскованих активів РФ на користь України навряд чи ухвалять на саміті ЄС 21 березня. Причина – позиція Угорщини.
Верховний представник Євросоюзу із закордонних справ та безпекової політики Жозеп Боррель, заявив, що запропонує ЄС використовувати 90% доходів від заморожених російських активів для закупівлі зброї для України через Європейський фонд миру.
Раніше таку ж позицію висловлювала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Один з дипломатів Євросоюзу на умовах анонімності розповів, що більшість країн-членів ЄС погоджуються з такою пропозицією.
“Зараз Україна більше потребує коштів на озброєння, а, на жаль, не на відновлення. І ми прагнемо зробити все, щоб запобігти подальшим руйнуванням в Україні”, – зауважило джерело.
Проте, за даними дипломата, проти цього виступає Угорщина. За його словами, у Будапешті наполягають, що кошти повинні піти на що завгодно, тільки не на зброю.
- Західним країнам слід сміливіше конфіскувати російські активи, які вони заморозили після повномасштабного вторгнення РФ в Україну в 2022 році, заявив прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак.
Німецька компанія Bosch з метою економії скорочує робочий тиждень та знижує зарплати співробітникам.
Радянські традиції одностайного голосування дали збій на засіданні держдуми РФ 21 листопада, де депутати мали затвердити проєкт російського бюджету на найближчі три роки.
Протиракетна база НАТО в Редзіково, Польща, має виключно оборонний характер і спрямована на боротьбу з балістичними ракетами, особливо з боку країн-ізгоїв, заявив речник польського МЗС Павел Вронський, реагуючи на провокаційні заяви Росії.
У Генштабі поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 21 листопада. Загалом від початку цієї доби відбулося 174 бойових зіткнення.
Фахівці Інституту масової інформації закликали Верховну Раду повернути прямі трансляції пленарних засідань, перериваючи їх лише під час повітряних тривог. Експерти наголошують, що чинні обмеження непрозорі й підривають громадський контроль за діяльністю парламенту.