Угорщина поставила під сумнів розширення АЕС «Пакш» через критичне обміління Дунаю
Джерело: Bloomberg.
Рекордне падіння рівня Дунаю змусило угорську владу поставити під сумнів перспективи розширення АЕС “Пакш” за участі російського Rosatom. Прем’єр-міністр Петер Мадяр заявив, що посуха та проблеми з водою для охолодження чинних реакторів порушують додаткові питання щодо екологічного дозволу на будівництво двох нових енергоблоків.
“Це ставить перед нами додаткові питання”, – сказав Мадяр, коментуючи вплив рекордно низького рівня Дунаю на майбутній проєкт.
Ситуація вже безпосередньо позначилася на роботі самої станції. Із чотирьох реакторів “Пакша” наразі працює лише один. Три інші протягом останніх тижнів зупинили з міркувань безпеки через проблеми з охолодженням.
Для Угорщини це особливо чутливо, оскільки атомна станція забезпечує близько 40% загального виробництва електроенергії в країні.
Уряд готує екстрені заходи, щоб підняти рівень води біля станції. Один із варіантів передбачає затоплення двох барж поблизу “Пакша”. Крім того, планується спорудження спеціального ґрунтового порога в руслі Дунаю, роботи над яким можуть тривати близько 30 днів.
На тлі проблем із водою Мадяр також нагадав про затримки та подорожчання проєкту нових реакторів. Зазначимо, що Угорщина домовилася з Росією про розширення АЕС “Пакш” ще у 2014 році. Йшлося про будівництво двох нових енергоблоків поряд із чотирма чинними реакторами.
За словами Мадяра, первинна вартість проєкту оцінювалася у 12,5 млрд євро, однак тепер вона фактично зросла приблизно удвічі. Крім того, реалізація проєкту, який очолює Rosatom, уже відстає від початкового графіка на кілька років.
Саме поєднання багаторічних затримок, різкого зростання витрат та нових кліматичних ризиків, пов’язаних із рівнем Дунаю, тепер ставить перед урядом питання щодо майбутнього атомного розширення. Чинні реактори “Пакша” також залежать від води Дунаю для охолодження, тому подальше падіння рівня річки може створити нові обмеження для виробництва електроенергії.
- Румунія зупинила другий і останній працюючий реактор АЕС «Чернавода» після того, як рівень Дунаю впав настільки, що води стало недостатньо для роботи систем охолодження. Влада планує компенсувати втрату генерації імпортом електроенергії та іншими джерелами.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.
Україна та Канада підписали декларацію про 100-річне партнерство, яка передбачає перехід двосторонніх відносин до рівня всеосяжного стратегічного партнерства. Документ охоплює оборону, енергетику, торгівлю, відбудову та технології.
Російські нафтові компанії дев’ятий місяць поспіль скорочують видобуток після низки українських ударів по НПЗ, котрі обвалили нафтопереробку у країні до мінімуму за два десятиліття.