Угорщина поставила під сумнів розширення АЕС «Пакш» через критичне обміління Дунаю
Джерело: Bloomberg.
Рекордне падіння рівня Дунаю змусило угорську владу поставити під сумнів перспективи розширення АЕС “Пакш” за участі російського Rosatom. Прем’єр-міністр Петер Мадяр заявив, що посуха та проблеми з водою для охолодження чинних реакторів порушують додаткові питання щодо екологічного дозволу на будівництво двох нових енергоблоків.
“Це ставить перед нами додаткові питання”, – сказав Мадяр, коментуючи вплив рекордно низького рівня Дунаю на майбутній проєкт.
Ситуація вже безпосередньо позначилася на роботі самої станції. Із чотирьох реакторів “Пакша” наразі працює лише один. Три інші протягом останніх тижнів зупинили з міркувань безпеки через проблеми з охолодженням.
Для Угорщини це особливо чутливо, оскільки атомна станція забезпечує близько 40% загального виробництва електроенергії в країні.
Уряд готує екстрені заходи, щоб підняти рівень води біля станції. Один із варіантів передбачає затоплення двох барж поблизу “Пакша”. Крім того, планується спорудження спеціального ґрунтового порога в руслі Дунаю, роботи над яким можуть тривати близько 30 днів.
На тлі проблем із водою Мадяр також нагадав про затримки та подорожчання проєкту нових реакторів. Зазначимо, що Угорщина домовилася з Росією про розширення АЕС “Пакш” ще у 2014 році. Йшлося про будівництво двох нових енергоблоків поряд із чотирма чинними реакторами.
За словами Мадяра, первинна вартість проєкту оцінювалася у 12,5 млрд євро, однак тепер вона фактично зросла приблизно удвічі. Крім того, реалізація проєкту, який очолює Rosatom, уже відстає від початкового графіка на кілька років.
Саме поєднання багаторічних затримок, різкого зростання витрат та нових кліматичних ризиків, пов’язаних із рівнем Дунаю, тепер ставить перед урядом питання щодо майбутнього атомного розширення. Чинні реактори “Пакша” також залежать від води Дунаю для охолодження, тому подальше падіння рівня річки може створити нові обмеження для виробництва електроенергії.
- Румунія зупинила другий і останній працюючий реактор АЕС «Чернавода» після того, як рівень Дунаю впав настільки, що води стало недостатньо для роботи систем охолодження. Влада планує компенсувати втрату генерації імпортом електроенергії та іншими джерелами.
Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.
У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.
Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.
Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.
Школи у прифронтових регіонах України краще пристосувалися до дистанційного навчання під час відключень електроенергії, ніж заклади в інших областях. Зокрема, 75% освітян у прифронтових громадах можуть без труднощів вийти на зв’язок під час знеструмлень. У неприфронтових регіонах цей показник становить 50%.