Угорщина слідом за Нідерландами планує відмовитись від міграційних правил ЄС
Джерело: lrt
Угорщина за Нідерландами оголосила про намір відмовитися від дотримання міграційних правил Європейського Союзу, повідомив міністр із європейських справ Угорщини Янош Бока.
Необхідні жорсткі заходи проти нелегальної міграції, – заявив міністр. – Саме тому Будапешт хоче подати заявку до Єврокомісії, щоб вийти із правил ЄС щодо надання притулку.
Раніше зі схожим запитом до європейського відомства звернулися Нідерланди.
Малоймовірно, що Нідерланди та Угорщина досягнуть успіху зі своєю ініціативою. Для виключення цих держав із міграційної системи Євросоюзу буде потрібна згода всіх 27 його членів.
Правопопулістський уряд Угорщини на чолі з прем’єр-міністром Віктором Орбаном уже багато років проводить антимігрантську політику і тому перебуває у постійному конфлікті з Єврокомісією. Наразі Будапешт відмовляється сплачувати штраф у розмірі 200 мільйонів євро, накладений Європейським судом у зв’язку з його обмежувальною політикою стосовно надання притулку. Тому Брюссель хоче вирахувати ці гроші від майбутніх платежів ЄС на користь Угорщини.
Раніше ми повідомляли, що Угорщина готова подати до суду на Європейську комісію з вимогою відшкодувати кошти на охорону зовнішнього кордону ЄС від мігрантів.
Угорщина була однією з транзитних країн, через яку сотні тисяч мігрантів потрапляли до інших країн ЄС. У 2015 році Орбан посилив охорону кордону. Завдяки цьому він отримав підтримку серед угорців, однак деякі члени ЄС розкритикували його дії.
Нещодавно канцлер Німеччини Олаф Шольц, відвідавши місце нападу на відвідувачів фестивалю в Золінгені, заявив про необхідність прискорити депортацію нелегальних мігрантів на тлі погіршення безпекової ситуації.
- Угорський уряд на чолі з Віктором Орбаном загострює міграційну суперечку з Європейським Союзом, погрожуючи відправляти мігрантів та шукачів притулку до Брюсселя. Керівник апарату прем’єра Угорщини Гергей Гуляш заявив, що якщо переговори з Європейською комісією, які розпочнуться у вересні, зазнають невдачі, Угорщина може почати видавати мігрантам “квитки в один кінець до Брюсселя”.
- У Франції посилять охорону синагог після інциденту з підпалом, який стався в місті Ла-Гранд-Мотт на півдні країни. Вибух поблизу синагоги, що стався в суботу, спричинив серйозне занепокоєння серед місцевої влади.
- Хвиля протестів проти масового туризму в Іспанії може поширитися по всій Європі через збільшення кількості туристів і зростання цін на житло для місцевих, заявив старший керівник проєкту ЮНЕСКО зі сталого туризму Пітер ДеБрайн.
- Польща домоглася скорочення потоку мігрантів із Білорусі, погрожуючи перекрити ключовий китайський залізничний маршрут до Євросоюзу. Президент Польщі Анджей Дуда під час державного візиту до Пекіна у червні пов’язав питання міграції та транзиту вантажів на білоруському кордоні. Внаслідок цього кількість нелегальних перетинів кордону з Білорусі до Польщі значно зменшилася.
- Парламент Фінляндії в п’ятницю, 12 липня, прийняв закон, який надає прикордонникам право блокувати шукачів притулку, які перетинають кордон з Росією.
- На Канарських островах значно зросла кількість нелегальних мігрантів у 2024 році. За перші 7,5 місяців на архіпелаг прибули 22 304 мігранти, що більше ніж удвічі перевищує кількість за аналогічний період минулого року, коли цей показник складав 9 864 осіб.
Президент Польщі Анджей Дуда навмисно не з’явився на груповому фото з іншими лідерами під час кліматичного саміту в Баку. Глава держави не захотів фотографуватися з білоруським лідером Олександром Лукашенком.
Заступник голови МЗС Леонід Тимченко повідомив, що в Україні станом на 12 листопада офіційно зареєстровані 53 868 осіб, котрі вважаються зниклими безвісти за особливих обставин.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 12 листопада. З початку доби на цей час зафіксовано 156 бойових зіткнень.
Російський президент Володимир Путін відмовився відвідувати саміт G20 у Бразилії 18-19 листопада, заявив російський посол Марат Бєрдиєв.
12 листопада міністр фінансів Сергій Марченко та глава зовнішньої торгівлі та розвитку Фінляндії Вілле Тавіо підписали Рамкову угоду щодо проєктів, котрі фінансуються за програмою Фінсько-українського інвестиційного фонду. У межах угоди на 2025 рік заплановане надання кредитів на суму до 50 млн євро.