Угорщина запропонувала ЄС розділити пакет допомоги для України
Джерело: Bloomberg
Уряд Угорщини на чолі з Віктором Орбаном пропонує Європейському Союзу розділити допомогу для України і виплатити 25 млрд євро замість запланованих 50 млрд євро.
За даними джерел, ще минулого тижня Угорщина заявила ЄС, що на даному етапі для України буде достатньо 25 мільярдів євро. Згодом ЄС має оцінити внесок у середині періоду виплат 2024-2027 років, коли можна буде надати ще 25 мільярдів євро залежно від потреб України.
Попри широкий консенсус в ЄС щодо надання підтримки Україні, дружній до Кремля уряд Угорщини став важким партнером, оскільки він намагався заблокувати допомогу.
Уряд прем’єр-міністра Віктора Орбана посилався на низку проблем, включаючи власну нездатність отримати доступ до важливих фондів ЄС через проблеми верховенства права та корупції, а також через начебто погане ставлення України до етнічних угорських меншин.
Одночасно із зусиллями, спрямованими на те, щоб змусити Орбана пом’якшити позицію, ЄС може розблокувати майже 13 мільярдів євро фінансування для Угорщини цього року. Україна також пішла на поступки, призупинивши статут міжнародного спонсора війни для угорського OTP Bank.
- Найімовірніше Франція та Німеччина підтримують початок переговорів про приєднання України до ЄС, утім, основною перешкодою на шляху до вступу може стати Угорщина.
Сенатор-республіканець Ліндсі Грем спрогнозував “рекордний потік озброєння” Україні вже найближчими днями.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 липня. На даний час загалом відбулося 152 бойових зіткнення.
Президент США Дональд Трамп розглядає можливість конфіскувати близько $5 млрд російських активів за кордоном і передати їх Україні.
В Україні з’явилися нові боєприпаси, що дозволяють ефективно боротися з дронами за допомогою стандартних автоматів. Оборонний кластер Brave1 ініціював розробку антидронових набоїв, що в рази підвищують шанси військових уразити рухому ціль.
У тимчасово окупованому Криму за перше півріччя 2025 року правозахисники зафіксували 65 затримань, зокрема 15 – щодо представників корінного кримськотатарського народу. За аналогічний період 2024 року підтвердили 71 випадок (21), а у 2023 – 101 (66).