Угорщині загрожує енергетична криза, – Мадяр
Джерело: Петер Мадяр/X
30 липня прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр визнав можливу цілковиту зупинку АЕС “Пакш” через рекордно низький рівень води у Дунаї. Це може стати першою зупинкою станції за 44 роки її роботи.
Угорщині загрожує енергетична криза.
Уперше за 44 роки вся АЕС “Пакш” буде повністю зупинена через рекордно низький рівень води в Дунаї, — зазначив Мадяр.
Він попередив, що з понеділка в Угорщині може виникнути енергетична кризова ситуація. За словами прем’єра, для уникнення серйозніших наслідків знадобляться узгоджені дії та ощадливе використання електроенергії.
Rendkívüli bejelentés és intézkedések. 44 év után először teljesen leállításra kerül a teljes Paksi Atomerőmű a Duna rekordalacsony vízállása miatt.
Energia-krízishelyzet jöhet hétfőtől. Összehangolt lépésekre és önkorlátozásra lesz szükség a súlyosabb következmények… pic.twitter.com/MkN7d1Wn0E— Magyar Péter (Ne féljetek) (@magyarpeterMP) July 30, 2026
Раніше на АЕС повідомляли, що через падіння рівня Дунаю станція може перейти до цілковитої зупинки енергоблоків у разі досягнення критичного рівня води. Рівень Дунаю біля АЕС вже на 28 сантиметрів нижчий за рекордний мінімум 2018 року. Як зауважується, нинішній показник більш ніж на метр нижчий за мінімальний рівень, котрий враховували під час проєктування об’єкта понад 40 років тому.
Станція потужністю близько 2000 МВт забезпечує майже половину електроенергії країни. Для охолодження енергоблоків станція використовує воду з Дунаю.
“Пакш” є єдиною атомною електростанцією Угорщини та працює з 1980-х років. Нинішня ситуація пов’язана з одним із найнижчих рівнів води в Дунаї за минулі десятиліття.
Довідка. АЕС “Пакш” – єдина атомна електростанція в Угорщині. Розташована за 100 км від Будапешта й за 5 км від міста Пакш. Станція побудована за радянським проєктом, всі 4 реактори – типу ВВЕР-440. Планується будівництво двох реакторів ВВЕР-1200. АЕС виробляє понад 42 % всієї електроенергії, що генерується у країні.
- Екстремальна спека, посилена зміною клімату, цього літа значно поглибила посуху в Європі. Науковці дійшли висновку, що саме рекордно високі температури, а не нестача опадів, стали головною причиною стрімкого висихання річок, озер і ґрунтів. Через це континент уже стикається з неврожаями, масштабними лісовими пожежами, дефіцитом води та проблемами із судноплавством.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.