Україна й надалі проводитиме дослідження в Антарктиці: уряд продовжив програму на два роки

Зображення: Міністерство освіти і науки України

Джерело: Міністерство освіти і науки України

Уряд України прийняв постанову, що продовжує термін дії Державної цільової науково-технічної програми досліджень в Антарктиці до 2025 року (включно).

Таке рішення дасть можливість упродовж наступних двох років проводити та фінансувати українські антарктичні експедиції.

Відтак, Україна надалі проводитиме дослідження в Антарктиці, забезпечуючи безперебійну роботу станції “Академік Вернадський” та криголама “Ноосфера”.

“Навіть в умовах повномасштабної війни ми не маємо права зупиняти нашу антарктичну програму. Адже, по-перше, це перекреслить всі ті інвестиції, які вже зробила Україна в дослідження Антарктики за 28 років, а потім для відновлення нам знадобиться в рази більше коштів, ніж витрачається зараз на підтримку роботи експедицій. По-друге, присутність в Антарктиці – це наша можливість долучатися до глобальних дослідницьких проєктів, робити науку планетарного масштабу на рівні з передовими країнами світу. Ми беремо участь у багатьох міжнародних ініціативах, і це питання як престижу України на світовій арені, так і мотивації наших вчених залишатися в Україні, а не емігрувати”, – пояснив директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий.

Також він зауважив, що Україна проводить власні дослідження в Антарктиці з лютого 1996 року – коли отримала від Великої Британії станцію “Фарадей”, що нині має назву “Академік Вернадський”.

Відтоді українці постійно розвивали та розширювали українську наукову програму, а також зберегли унікальні ряди безперервних спостережень, частина яких є найдовшою на крижаному континенті. Наприклад, вимірювання показників погоди тут тривають з 1947 року, магнітного поля Землі – з 1954-го, рівня озону в атмосфері – з 1957-го.

“Ці дані – неоціненні, саме за ними ми зараз бачимо, як змінюється клімат на планеті, як теплішає Антарктика, яка динаміка озонової діри тощо. Це величезний внесок українських вчених саме для всього людства. І ми маємо цим пишатися і це підтримувати навіть в найскладніші часи”, – зазначив очільник НАНЦ.

Після чергового обстрілу Києва уряд ухвалив рішення, яке допоможе громадам швидше відновлювати пошкоджене житло.

У ніч на 31 липня під час масованої російської атаки на Київ загинули 23-річні Микита та Софія Ламехови, їхній дворічний син та ненароджена дитина.

В мережі набирає популярності термін “mankeeping”, введений Анжелікою Пуціо Феррарою, постдокторанткою Стенфордського університету. Він описує роботу, яку виконують жінки для задоволення соціальних та емоційних потреб чоловіків у їхньому житті.

2 серпня близько 18:00 російські військові завдали авіаудару по Херсону, скинувши на місто дві керовані авіаційні бомби.

У суботу, 2 серпня, ХАМАС заявив, що не складатиме зброю, поки не буде створена незалежна Палестинська держава.