Українські вчені відкрили новий вид п’явок, предки якого мігрували з Антарктики в Арктику
Джерело: Національний антарктичний науковий центр
Українські зоологи Андрій та Сергій Утєвські відкрили новий вид антарктичних п’явок, а також встановили, що мільйони років тому його предки мігрували спершу з Антарктики в Арктику, а потім назад в Антарктику.
Цю роботу українці виконали у співпраці з іноземними колегами Александром Бєлецьким та Йоанною Ціхоцькою з Польщі, Маріо Санторо з Італії та Петером Тронтелем зі Словенії.
Разом вчені досліджували поширення паразитів риб – п’явок-пісциколід. Виявивши новий вид, зоологи ретельно вивчили його зовнішню та внутрішню будову, а також ядерні та мітохондріальні гени.
“З’ясувалося, що нова п’явка належить до групи, яку називають “платибделіни”. Вони поширені в Арктиці й суміжних водах Атлантики та Тихого океану. Це те саме, як знайти білого ведмедя в Антарктиці!”, – зазначив Сергій Утєвський.
Далі науковці почали вивчати, як же могло виникнути таке надзвичайне географічне поширення, адже більшість тварин мешкають виключно або в Північній, або в Південній півкулі. Провівши низку досліджень, вчені встановили неймовірні факти.
Зображення: Національний антарктичний науковий центр
“Філогенетичний аналіз і реконструкція предкових ареалів засвідчили, що риб’ячі п’явки виникли в морях навколо Антарктики, потім вони розповсюдилися Світовим океаном, досягли Арктики та проникли в прісні водойми Північної півкулі. Однак згодом предок нашого виду повернувся з півночі на батьківщину пращурів всієї родини риб’ячих п’явок в Антарктиці”, – пояснили дослідники.
Молекулярний годинник показав, що новий вид відділився від своїх північних родичів приблизно 1,76 мільйона років тому під час плейстоцену, коли поверхня Землі зазнала значного охолодження. Саме в цю епоху він зміг перетнути тропіки.
“Ми віднесли новий вид до нового роду, який назвали Austroplatybdellina, що перекладається з латини як “південна платибделіна”, тому що ця антарктична п’явка належить до переважно північної групи платибделін. Еволюційна історія нового виду нагадала нам притчу про блудного сина, який залишив батька та блукав у далеких країнах, так само як і п’явки-платибделіни у північних морях. Згодом одна з них повернулася на південну прабатьківщину. Латиною “блудна” – “prodiga”. Отже, повна офіційна назва описаного нами нового для науки виду – Austroplatybdellina prodiga”, – розказав Сергій Утєвський.
Зображення: Національний антарктичний науковий центр
Довідково. Брати Утєвські – відомі дослідники полярних регіонів із Харкова (Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна). Вони багато років вивчають п’явок різних регіонів: Сергій – арктичних, а Андрій – антарктичних (був зимівником 8-ї УАЕ та учасником численних сезонних експедицій на станцію “Академік Вернадський”). Нині на їхньому рахунку відкриття 19 нових для науки видів тварин.
- Вперше вченим вдалося побачити, як зеленим кольором світиться атмосфера Марса. Подібне явище фіксують і на Землі, але для цього є різні причини.
- Вченим, можливо, вдалося відкрити новий діагностичний інструмент для розпізнавання ранніх стадій хвороби Альцгеймера.
- Вченим вдалося дістати з Маріанської западини фаговий вірус vB_HmeY_H4907 всередині бактерії-господаря на глибині 8900 метрів.
Продюсер британського телеканалу Sky News в Україні Азад Сафаров заявив, що у березні 2025 року поблизу Добропілля невідомий розстріляв автомобіль водійки знімальної групи біля командно-спостережного пункту 425-го окремого штурмового полку “Скеля”. За його словами, жінка не постраждала лише завдяки броньованому автомобілю.
У Дніпрі ветеринари провели унікальну операцію для пораненого військового пса Ральфа. Вони встановили чотирилапому титанову щелепу.
Президент США Дональд Трамп врахує динаміку цін на світовому ринку енергоносіїв при ухваленні рішення щодо продовження послаблення санкції проти російської нафти, заявив у Кувейті держсекретар Марко Рубіо.
В Італії за добу зафіксовано п’ять смертей, пов’язаних із різким підвищенням температури до 41 °C.
Європейська енергосистема опинилася під посиленим навантаженням через хвилю аномальної спеки, котра спричинила різкі коливання цін на електроенергію на тлі зростання попиту та обмеження виробництва.