Україна купуватиме озброєння напряму в оборонних підприємств Норвегії

Джерело: пресслужба Міноборони

Уряд Норвегії погодив закупівлю Україною озброєння напряму у підприємств норвезького ОПК вже з 2024 року.

Так, під час робочого візиту до Норвегії заступник міністра оборони генерал-лейтенант Іван Гаврилюк зустрівся норвезькими урядовцями, парламентарями, представниками бізнесу та обговорив військове співробітництво між країнами.

Гаврилюк запевнив, що Україна дуже зацікавлена як у закупівлі зброї для своїх потреб у норвезьких підприємств ОПК, так і у створенні спільних виробництв окремих зразків ОВТ на українській території. Він додав, що норвезькі компанії виробляють високотехнологічну зброю, яка буде ефективною ще багато років.

Своєю чергою, прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере зазначив, що війна РФ проти України стала найбільшим викликом політиці безпеки сучасності.

Українці борються за своє виживання та свободу. Їхня оборона – це також і наша боротьба. Це боротьба за демократичні цінності та європейську безпеку. Тому Норвегія й надалі підтримуватиме Україну, – наголосив він.

2 лютого уряд Норвегії презентував парламенту країни звіт та план подальшої багатомільярдної допомоги Україні у межах програми Нансена, яка охоплює як військову, так і гуманітарну сфери. Цей пакет допомоги – безпрецедентний, оскільки є найбільшим в історії Норвегії за обсягом допомоги країні, яка перебуває у стані війни.

Міністр оборони Норвегії Бйорн Арільд Грам нагадав, що серед іншого, Норвегія уже передала Україні артилерійські засоби, бронетехніку, танки, обладнання для розмінування.

Разом із Великою Британією ми підтримуємо Україну у розбудові її берегової та морської оборони. Крім того, інструктори Збройних сил Норвегії здійснюють навчання українських військовослужбовців у Великій Британії, Німеччині та Литві.

Представник українського відомства зауважив, що довготривалі програми наших партнерів, які містять оборонні пакети та бюджетну підтримку, мають вирішальне значення для українського народу.

Довідка. У лютому 2023 року парламент Норвегії ухвалив рішення щодо підтримки України – програму Нансена. Її названо на честь лауреата Нобелівської премії миру Фрітьйофа Нансена – в пам’ять про його видатну гуманітарну діяльність в Україні сто років тому. Уряд Норвегії вирішив дозволити прямі продажі зброї та продукції оборонної промисловості країни Україні. Ця зміна політики набула чинності 1 січня 2024 року.

Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.

Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.

Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.

У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.