Україна обміняла військового, котрий у 2021 році, ймовірно, добровільно перейшов на бік РФ
Джерело: мілітарі-спільнота Розвідка Ноєм/Telegram
Серед українських військовополонених, котрий 25 травня вдалося повернути з російського полону, виявився Анатолій Тараненко — колишній військовослужбовець ЗСУ, що у 2021 році добровільно здався росіянам, перейшовши на бік ворога.
Тараненко, уродженець Полтавщини 1973 року народження, згідно з даними волонтерського ресурсу Wartears.org, перебував на службі у танковій бригаді ЗСУ на Донбасі. Втім, у 2021 році він зник під час чергування. За російськими твердженнями, він самовільно перейшов на бік так званого “ДНР”. За непідтвердженими даними, перед втечею він нібито підпалив свою БМП.
Того ж року відео з ним оприлюднили окупаційні медіа. На записах Тараненко розповідав, що буцімто зазнавав знущань від українських командирів і “каявся” в обстрілах, які приписували ЗСУ. Українські військові тоді заявляли, що солдат вважається зниклим безвісти, а поширені “ДНР” відео — постановочні, записані під тиском.
Втім, згодом з’ясувалося, що Тараненко надав свідчення окупантам. Разом з тим, у списках на обмін він все ж таки опинився.
Наразі Тараненко повернувся на підконтрольну Україні територію. Його справою займеться військова прокуратура. Якщо підтвердиться, що він воював проти ЗСУ або закликав до насильства проти українців, йому загрожує кримінальна відповідальність за держзраду.
- Завершено третій етап обміну полоненими у форматі “1000 на 1000”, про який було досягнуто домовленості в Туреччині.
- У суботу, 24 травня, з російського полону повернули 307 українських захисників в межах другого етапу обміну “1000 на 1000”.
- Командир 1-го Корпусу НГУ “Азов” Денис “Редіс” Прокопенко у Facebook розкритикував останній обмін полоненими між Україною та Росією, в межах якого сторони передали по 1000 осіб. У своєму зверненні він заявив, що серед українських військових, які повернулися додому, немає жодного бійця “Азову”.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.