Україна передала до Міжнародного кримінального суду матеріали щодо атак РФ по енергетиці
Джерело: Руслан Кравченко
Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив про направлення до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду інформаційного повідомлення щодо російських атак на об’єкти енергетичної інфраструктури України в період із липня 2025 року по лютий 2026 року.
За словами генпрокурора, протягом опалювального сезону удари, які, за наявними даними, були організовані вищим військово-політичним керівництвом РФ, охоплювали об’єкти енергетики в більшості регіонів України.
“Атаки здійснювалися у форматі тривалих масованих комбінованих ударів із застосуванням засобів ураження наземного, повітряного та морського базування. Їх інтенсивність перевищує разом взяті попередні періоди масованих атак з жовтня 2022 року по березень 2023 року та з березня 2024 року по березень 2025 року”, – зазначив Кравченко.
За його словами, внаслідок атак було уражено весь технологічний ланцюг енергосистеми – від виробництва електроенергії до магістральної передачі та розподілу. Пошкоджень зазнали теплоелектростанції, гідроелектростанції, теплоелектроцентралі та розподільчі мережі.
“Кумулятивний ефект обстрілів з урахуванням погодних умов зробив цю кампанію більш системною та руйнівною, ніж попередні. Наслідки відчув майже кожен мешканець України”, – зазначив генпрокурор.
Унаслідок ракетних ударів по енергетичних об’єктах у зазначений період загинули 11 цивільних осіб, ще 68 дістали поранення.
Кравченко додав, що жодної військової переваги для РФ ці напади не дали та не могли дати. Їх мета − тероризування населення та створення непридатних умов для проживання.
“Ми розглядаємо ворожі атаки як широкомасштабний та систематичний напад, який має ознаки злочинів проти людяності. Офіс Прокурора МКС поінформовано про хронологію атак, їх наслідки, потенційно причетні підрозділи зс рф і представників військово-політичного керівництва рф, які могли віддавати накази”, – повідомив генпрокурор.
За словами Кравченка, повідомлення скеровано для розгляду можливості розширення обвинувачень щодо посадових осіб РФ, які вже перебувають у фокусі розслідування Офісу Прокурора МКС, а також з метою встановлення інших осіб, причетних до злочинів, що підпадають під юрисдикцію МКС.
“Робота зі збору та систематизації доказів триває. Вони можуть бути надані на запит Офісу Прокурора МКС у порядку, визначеному КПК України та Римським статутом МКС”, – зазначив генпрокурор.
- Європейський Союз оголосив про масштабну фінансову програму підтримки українського енергосектору, який зазнав колосальних руйнувань внаслідок безперервних атак з боку РФ. Загальна сума допомоги, озвучена в четверті роковини повномасштабної війни, перевищує 1 мільярд євро.
- 23 лютого міністр енергетики Денис Шмигаль під час презентації п’ятої оцінки завданих збитків і потреб у відновленні України (RDNA5) заявив, що нині загальна потреба у відновленні та модернізації енергетичного сектору на наступні десять років становить $90,6 млрд.
Близько двох третин американців вважають, що президент США Дональд Трамп не зміг чітко пояснити причини військового конфлікту з Іраном. Нове опитування Reuters/Ipsos показало зростання невдоволення американців через війну з Іраном та різке подорожчання бензину.
Понад 70 депутатів Лейбористської партії Великої Британії публічно закликали прем’єр-міністра Кіра Стармера визначити графік своєї відставки.
США та Іран залишаються далекими від компромісу щодо завершення війни. Дональд Трамп заявив, що навіть не дочитав відповідь Тегерана на мирну ініціативу Вашингтона.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна працює над новими рішеннями для захисту від російських авіабомб та планує масштабувати власні оборонні технології.
Україна шукає способи вивести мирний процес із глухого кута, пропонуючи Європі взяти на себе роль гаранта у локальних гуманітарних домовленостях. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга офіційно висунув ідею взаємного мораторію на атаки по аеропортах як перший етап європейського посередництва.