«Україна переможе, а Росія заламає собі хребет у цій війні» – Науседа

Джерело: LRT

5 жовтня президент Володимир Зеленський заявив, що РФ розглядає сценарій заморожування війни проти України та нападу на інші країни у 2028 році. На це також зреагував глава Литви Ґітанас Науседа, наголосивши, що не можна допустити просування російських військ в Україні, оскільки у Москви справді з’являться інші цілі.

Ви не можете не погодитися. Ми завжди говорили, що Україна – це перший форпост свободи. Якби Україна була зламана, а ми вважаємо, що цього не станеться, то були б інші цілі.

Як можливу наступну ціль Науседа назвав зокрема країни Балтії.

На цей час, ціною величезних зусиль і жертв, Україна, дозвольте мені висловитися, виграє для нас час, щоб ми встигли підготуватися, щоб ми встигли ще більше зміцнити систему колективної оборони НАТО і зробити кроки до зміцнення нашої власної системи, – акцентував він. – Скільки є часу? Я думаю, що у нас буде більше цього часу, тому що ми виграємо, Україна виграє, і хребет Росії буде зламано, – додав очільник Литви.

Науседа також зауважив, що навіть у цьому випадку слід враховувати, що ми живемо у світі з багатьма викликами геополітичного характеру, тому необхідно й надалі дбати про колективну безпеку.

Відповідаючи на запитання про перспективи членства України в Європейському Союзі, він зазначив, що важливо реалізувати ті реформи, які залишилися рекомендованими. І рішення має бути прийняте до грудня.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.