Україна повернула з полону ще 103 військових. 23 з них – «Азовці»
Джерело: Володимир Зеленський, Дмитро Лубінець, Олена Толкачова, Координаційний штаб
Сьогодні, 14 вересня, вдруге за 2 дні відбувся обмін полоненими. Цього разу вдалось повернути 103 військових. З них 82 рядових та сержантів і 21 офіцер. Крім того, вдалось обміняти 23 бійці бригади “Азов”.
“Серед звільнених цього разу 38 нацгвардійців. Воїнів ЗСУ вдалося повернути 28: серед них двоє зі спецпідрозділу “Кракен”, двоє – з Міжнародного легіону, троє з Сил спеціальних операцій, один – з Сил територіальної оборони. Додому їдуть восьмеро прикордонників, четверо поліцейських, двадцять один військовий моряк, троє представників Державної спеціальної служби транспорту, один – Державної служби України з надзвичайних ситуацій”, – зауважили в Координаційному штабі.
“Переважна більшість звільнених – люди, які утримувалися з перших днів війни. (…) Повернені потребують серйозної реабілітації, адже за час перебування у полоні стан їхнього здоров’я значно погіршився”, – написав омбудсман Дмитро Лубеніць.
- Вчора, 13 вересня, в Україну повернулись з полону 49 цивільних та військових.
Голова Держдуми РФ В’ячеслав Володін поскаржився на використання західної зброї та супутникових технологій для ударів по “цивільних об’єктах”. Мовляв, це може змусити Росію застосувати зброю, “яка не залишить сліду ні від кого”.
26 травня Міністерство закордонних справ Німеччини прокоментувало попередження російського МЗС щодо необхідності здійснити евакуацію іноземців і дипломатів з Києва через нібито підготовку нових атак.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прокоментували інциденти з дронами у країнах Балтії, зазначивши, що це є частиною навмисної російської стратегії дестабілізації.
26 травня командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт “Мадяр” Бровді звернувся до самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, попередивши не втручатися у російсько-українську війну та утриматися від будь-яких дій, які можуть загрожувати українській безпеці.
Кількість країн, котрі беруть участь в очолюваній Чехією ініціативі щодо закупівлі боєприпасів для України, зменшилася вдвічі з моменту повернення прем’єр-міністра Андрея Бабіша до посади у грудні. Раніше він пообіцяв не змушувати громадян Чехії платити за українську зброю.