Україна спрямувала на оборону 43% ВВП минулого року – РНБО
Джерело: Рада національної безпеки і оборони України/Facebook
Так, загалом минулого року сектор безпеки і оборони профінансовано на понад 3,8 трлн гривень — 43% ВВП. Сума відповідає вимогам закону “Про національну безпеку України”.
В РНБО відзначили, що ці ресурси дали змогу в умовах воєнного стану “забезпечити ключові потреби суб’єктів сектору безпеки і оборони”.
Апарат РНБО проаналізував стан фінансування сектору безпеки і оборони у 2025 році — воно здійснювалося повністю та відповідно до помісячного розпису. Надходження до спеціального фонду органів сектору безпеки і оборони мали позитивну динаміку — фактичні видатки у 4,8 раза перевищили річні планові показники, — додали у повідомленні.
Додамо, як зазначила глава уряду Юлія Свириденко, бюджет-2026 відображає ключовий принцип сьогодення: “Уся Україна має бути у Війську або для Війська”.
Фінансові показники бюджету
Загальні видатки держбюджету на 2026 рік становитимуть 4,8 трлн гривень, що на 415 млрд гривень більше, ніж у 2025 році. Доходи прогнозуються на рівні 2,826 трлн гривень, що на 446,8 млрд гривень (або 18,8%) перевищує показники попереднього року. Дефіцит бюджету складе до 18,4% ВВП, що на 3,9 відсоткового пункта нижче, ніж у 2025 році. Потреба у зовнішньому фінансуванні оцінюється в 2,079 трлн гривень.
Пріоритет – оборона
Пріоритетом бюджету залишається безпека та оборона, на які спрямовано 2,8 трлн гривень (27,2% ВВП), що на 168,6 млрд гривень більше, ніж у 2025 році. Усі власні надходження та запозичення підуть на забезпечення Сил оборони, зокрема на грошове забезпечення військових, підтримку їхніх родин, посилення протиповітряної оборони, а також розробку та виробництво української зброї, включно з дронами. На виробництво боєприпасів, ракет, протиракетної оборони, авіаційної та бронетанкової техніки передбачено щонайменше 44,3 млрд гривень.
Соціальна сфера та освіта
На соціальну сферу у 2026 році виділено 467,1 млрд гривень (+45,3 млрд гривень до 2025 року). Це включає підтримку внутрішньо переміщених осіб (ВПО), осіб з інвалідністю, протезування, програму “єЯсла” та “Пакунок школяра”. Новий напрям – фінансування демографічного розвитку на 24,5 млрд гривень, що охоплює допологову підтримку, виплати при народженні дитини та допомогу на догляд за дітьми до року.
Освітній сектор отримає 265,4 млрд гривень (+66,5 млрд гривень). З 1 січня 2026 року середня зарплата педагогів зросте на 30%, а з 1 вересня – ще на 20%. З жовтня 2026 року 4,4 млн школярів отримуватимуть безкоштовне харчування. Стипендії для понад 163 тисяч студентів подвояться з вересня 2026 року.
Охорона здоров’я та пенсії
На охорону здоров’я передбачено 258 млрд гривень (+38 млрд гривень). Зарплати лікарів первинної та екстреної медичної допомоги зростуть до 35 тис. гривень, особливо для медиків у прифронтових регіонах. Програма медичних гарантій отримає 191,6 млрд гривень (+16,1 млрд гривень), що забезпечить безкоштовні ліки для хворих на серцево-судинні захворювання, діабет та інші хронічні недуги. Нова програма “Чекап 40+” передбачає 10 млрд гривень на комплексний скринінг здоров’я для громадян від 40 років.
Пенсійне забезпечення зросте до 1,027 трлн гривень (+123,4 млрд гривень), з урахуванням індексації пенсій.
Ветеранська політика та регіони
На підтримку ветеранів виділено 17,9 млрд гривень (+6,1 млрд гривень), включно з компенсаціями на житло для ветеранів з інвалідністю І та ІІ груп, створенням ветеранських просторів і фінансуванням стоматологічних послуг (0,8 млрд гривень).
Доходи регіонів складуть 871,9 млрд гривень (+162,3 млрд гривень), з яких 289,3 млрд гривень – міжбюджетні трансферти з держбюджету.
Підтримка бізнесу та агросектору
На підтримку бізнесу передбачено 41,5 млрд гривень, зокрема на програми доступних кредитів “5-7-9%”, “єОселя”, індустріальні парки та гранти для виробників. Програма Brave1 для оборонних технологій також продовжить фінансування. Агропромисловий комплекс отримає 13,1 млрд гривень (+3,5 млрд гривень), включаючи дотації на зрошення та компенсації за кредитами.
Наука та культура
На науку спрямовано 19,9 млрд гривень (+5,4 млрд гривень), що піде на проєкти молодих вчених, створення центрів оборонних досліджень і розробки для бізнесу. Культура отримає 4,7 млрд гривень на створення контенту для зміцнення національної ідентичності.
Інвестиції у відновлення
Публічні інвестиції на відновлення та модернізацію України складуть 45,9 млрд гривень (+12,4 млрд гривень). За словами Свириденко, бюджет враховує потреби Сил оборони, ветеранів, соціальні виплати та заходи для забезпечення стійкості України під час війни.
- Кабінет Міністрів схвалив зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних, котрі зокрема передбачають розширення можливостей для збереження кадрового потенціалу підприємств, що працюють у зонах бойових дій.
- Сенат США ухвалив проєкт Закону про асигнування для національної оборони (NDAA). В ньому заклали 400 мільйонів доларів на допомогу Україні у 2026 році.
- Бундестаг ухвалив федеральний бюджет Німеччини на 2026 рік, у межах якого передбачено 11,5 млрд євро військової допомоги для України.
Мобільні пристрої, системи супутникового інтернету на кшталт Starlink, а також сервіси електронної пошти та інші IT-технології західних компаній використовуються для “деструктивного інформаційно-технічного впливу” на Росію, заявив помічник секретаря Ради безпеки Росії Дмитро Грибков.
Режисер і виконавчий продюсер серіалу “Бріджертони” Том Веріка підтвердив, що у франшизи можуть з’явитися нові спінофи.
Українцям стане простіше облаштувати свої домівки альтернативними джерелами енергії завдяки новим ініціативам уряду. Держава обіцяє виділити до 300 тисяч гривень на потреби ОСББ, а також скасовує складні реєстраційні процедури для встановлення сонячних панелей на будівлях.
Ожиріння в середньому віці може підвищувати ризик розвитку судинної деменції в старшому віці через тривале підвищення артеріального тиску та поступове ушкодження судин головного мозку. Про це йдеться в новому дослідженні, опублікованому в Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism.
До кінця січня парламент Франції має розглянути законопроєкт, спрямований на скасування так званого “подружнього обов’язку”, тим самим поклавши край застарілій вимозі.