Україна та Греція фіналізують текст безпекової угоди
Джерело: Офіс президента
29 липня українська сторона провела черговий раунд переговорів із Грецією щодо підписання двосторонньої безпекової угоди.
Зауважується, що нині сторони продовжили роботу над проєктом документа й узгодили графік подальших переговорів для фіналізації угоди, щоби лідери могли підписати її найближчим часом.
Станом на сьогодні Україна вже уклала 25 двосторонніх безпекових угод на виконання Спільної декларації G7, ухваленої торік у Вільнюсі.
Зараз Україна веде переговори ще з чотирма державами для підписання безпекового документа.
Читайте також: Гарантії безпеки: про що саме Україна підписує угоди з союзниками
Нагадаємо, 12 липня 2023 року на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 погодили спільну декларацію стосовно “гарантій безпеки” для України. У документі наголошується, що лідери підтверджують непохитну відданість стратегічній меті збереження вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.
Лідери G7 зазначили, що інші країни, які бажають зробити свій внесок у ці зусилля, спрямовані на забезпечення вільної, сильної, незалежної та суверенної України, можуть приєднатися до цієї Спільної декларації в будь-який час.
Відтоді декларацію про намір підписали понад 30 країн.
Ми повідомляли, що 27 червня, в Брюсселі Європейський Союз підписав з Україною угоду про гарантії безпеки.
У січні Велика Британія стала першою країною, яка підписала з Україною безпекову угоду терміном на десять років, до цього часу Київ сподівається увійти в НАТО.
- 8 липня Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підписали у Варшаві угоду про гарантії безпеки.
- 13 червня президент США Джо Байден і Президент України Володимир Зеленський підписали 10-річну двосторонню угоду про гарантії, спрямовану на зміцнення оборони України від російських загарбників.
- 27 червня у Брюсселі президент Володимир Зеленський підписав угоди про гарантії безпеки з главою Литви Гітанасом Науседою та прем’єр-міністеркою Естонії Каєю Каллас.
- Україна і Чехія планують укласти безпекову угоду 18 липня, заявив прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.