Україна та Латвія підписали двосторонню безпекову угоду

Джерело: Володимир Зеленський/Telegram

Президент України Володимир Зеленський і президент Латвії Едгарс Рінкевичс 11 квітня у Вільнюсі підписали угоду про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку.

Фото: ОП

Згідно з угодою, Латвія зобов’язується допомагати Україні в захисті від російської агресії стільки, скільки буде потрібно. 

Також Латвія цього року надасть військову підтримку на суму близько 112 млн євро й щороку надаватиме оборонну допомогу в обсязі 0,25% свого ВВП.

В межах угоди Латвія також допомагатиме з відновленням і відбудовою, захистом критичної інфраструктури, розмінуванням, безпілотними технологіями та кібербезпекою України.

Документ чинний протягом десяти років і передбачає можливість продовження його дії за взаємною згодою сторін.

Зазначимо, що Україна вже уклала дев’ять двосторонніх безпекових угод: з Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією та Латвією. 

Росія активізує зусилля з підготовки замахів на керівників європейських оборонних компаній, попередили західні розвідувальні служби, що спонукало компанії посилити особисту охорону топменеджерів, повідомили представники п’яти європейських спецслужб.

11 жовтня російські війська здійснили авіаудар по Словʼянську, поціливши у дві багатоповерхівки.

П’ятий президент України Петро Порошенко заявив, що НАТО залишається головним гарантом європейської безпеки, а членство України в Альянсі не має альтернативи. За його словами, Україна вже фактично захищає країни НАТО від російської агресії, однак досі не отримала членства.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна готова припинити удари по російських нафтопереробних заводах (НПЗ), якщо Росія перестане атакувати українську енергетичну інфраструктуру. Водночас він наголосив, що будь-які кроки до деескалації мають бути взаємними та передбачати реальні гарантії.

Домовленість президента США Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним щодо постачання дизельного пального викликала критику серед американських політичних коментаторів, активістів і користувачів соцмереж. Вони звинувачують американську адміністрацію у фінансовій підтримці Росії та висловлюють солідарність з Україною. Водночас частина прихильників Трампа покладає відповідальність за зростання цін на пальне на українські удари по російських нафтопереробних заводах.