Україна та Латвія підписали двосторонню безпекову угоду
Джерело: Володимир Зеленський/Telegram
Президент України Володимир Зеленський і президент Латвії Едгарс Рінкевичс 11 квітня у Вільнюсі підписали угоду про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку.
Фото: ОП
Згідно з угодою, Латвія зобов’язується допомагати Україні в захисті від російської агресії стільки, скільки буде потрібно.
Також Латвія цього року надасть військову підтримку на суму близько 112 млн євро й щороку надаватиме оборонну допомогу в обсязі 0,25% свого ВВП.
В межах угоди Латвія також допомагатиме з відновленням і відбудовою, захистом критичної інфраструктури, розмінуванням, безпілотними технологіями та кібербезпекою України.
Документ чинний протягом десяти років і передбачає можливість продовження його дії за взаємною згодою сторін.
Зазначимо, що Україна вже уклала дев’ять двосторонніх безпекових угод: з Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією та Латвією.
- Глава Української держави Володимир Зеленський прибув до столиці Литви на саміт Тримор’я, де проведе перемовини з лідерами країн-союзників.
- Латвія підтримуватиме Україну до перемоги над російською агресією, наголосила прем’єр-міністерка Евіка Сіліна 4 квітня, після зустрічі з главою українського уряду Денисом Шмигалем.
- На середину грудня, Латвія сумарно спорядила в Україну 271 автомобіль, конфіскований у нетверезих водіїв. Загальна вартість конфіскованих авто оцінюється майже у мільйон євро.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.