Україна та Латвія підписали двосторонню безпекову угоду
Джерело: Володимир Зеленський/Telegram
Президент України Володимир Зеленський і президент Латвії Едгарс Рінкевичс 11 квітня у Вільнюсі підписали угоду про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку.
Фото: ОП
Згідно з угодою, Латвія зобов’язується допомагати Україні в захисті від російської агресії стільки, скільки буде потрібно.
Також Латвія цього року надасть військову підтримку на суму близько 112 млн євро й щороку надаватиме оборонну допомогу в обсязі 0,25% свого ВВП.
В межах угоди Латвія також допомагатиме з відновленням і відбудовою, захистом критичної інфраструктури, розмінуванням, безпілотними технологіями та кібербезпекою України.
Документ чинний протягом десяти років і передбачає можливість продовження його дії за взаємною згодою сторін.
Зазначимо, що Україна вже уклала дев’ять двосторонніх безпекових угод: з Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією та Латвією.
- Глава Української держави Володимир Зеленський прибув до столиці Литви на саміт Тримор’я, де проведе перемовини з лідерами країн-союзників.
- Латвія підтримуватиме Україну до перемоги над російською агресією, наголосила прем’єр-міністерка Евіка Сіліна 4 квітня, після зустрічі з главою українського уряду Денисом Шмигалем.
- На середину грудня, Латвія сумарно спорядила в Україну 271 автомобіль, конфіскований у нетверезих водіїв. Загальна вартість конфіскованих авто оцінюється майже у мільйон євро.
Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.
Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.
Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.
У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.