Україна та Латвія підписали двосторонню безпекову угоду
Джерело: Володимир Зеленський/Telegram
Президент України Володимир Зеленський і президент Латвії Едгарс Рінкевичс 11 квітня у Вільнюсі підписали угоду про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку.
Фото: ОП
Згідно з угодою, Латвія зобов’язується допомагати Україні в захисті від російської агресії стільки, скільки буде потрібно.
Також Латвія цього року надасть військову підтримку на суму близько 112 млн євро й щороку надаватиме оборонну допомогу в обсязі 0,25% свого ВВП.
В межах угоди Латвія також допомагатиме з відновленням і відбудовою, захистом критичної інфраструктури, розмінуванням, безпілотними технологіями та кібербезпекою України.
Документ чинний протягом десяти років і передбачає можливість продовження його дії за взаємною згодою сторін.
Зазначимо, що Україна вже уклала дев’ять двосторонніх безпекових угод: з Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією та Латвією.
- Глава Української держави Володимир Зеленський прибув до столиці Литви на саміт Тримор’я, де проведе перемовини з лідерами країн-союзників.
- Латвія підтримуватиме Україну до перемоги над російською агресією, наголосила прем’єр-міністерка Евіка Сіліна 4 квітня, після зустрічі з главою українського уряду Денисом Шмигалем.
- На середину грудня, Латвія сумарно спорядила в Україну 271 автомобіль, конфіскований у нетверезих водіїв. Загальна вартість конфіскованих авто оцінюється майже у мільйон євро.
16 вересня заступник міністра оборони Польщі Станіслав Взьонтек заявив, що Варшава підготувала черговий пакет допомоги для України. Країна, серед іншого, надасть Києву авіаційну техніку.
16 вересня глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала ЄС переглянути свою нинішню стратегію санкцій проти Росії на тлі зростаючих розбіжностей між столицями стосовно посилення економічного тиску на Кремль. У своїй щорічній промові президентка ЄК заявила, що блоку варто зосередитися на забезпеченні виконання існуючих санкцій, а не пропонувати нові обмежувальні заходи щодо Москви.
Військовослужбовцю ДПСУ повідомили про підозру в організації переправлення через державний кордон з метою уникнення мобілізації. За даними слідства, за виїзд він вимагав $15 000.
16 вересня міністр фінансів Сергій Марченко представив у Верховній Раді проєкт державного бюджету на 2027 рік. Уряд не спромігся цілковито профінансувати потреби жодного міністерства або державного органу.
15 вересня, перебуваючи з візитом у Польщі, глава Міноборони Італії Гвідо Крозетто закликав Європу посилювати оборону та підтримувати Україну, оскільки Росія після чотирьох років повномасштабної війни стала сильнішою.