Україна та Латвія підписали двосторонню безпекову угоду
Джерело: Володимир Зеленський/Telegram
Президент України Володимир Зеленський і президент Латвії Едгарс Рінкевичс 11 квітня у Вільнюсі підписали угоду про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку.

Фото: ОП
Згідно з угодою, Латвія зобов’язується допомагати Україні в захисті від російської агресії стільки, скільки буде потрібно.
Також Латвія цього року надасть військову підтримку на суму близько 112 млн євро й щороку надаватиме оборонну допомогу в обсязі 0,25% свого ВВП.
В межах угоди Латвія також допомагатиме з відновленням і відбудовою, захистом критичної інфраструктури, розмінуванням, безпілотними технологіями та кібербезпекою України.
Документ чинний протягом десяти років і передбачає можливість продовження його дії за взаємною згодою сторін.
Зазначимо, що Україна вже уклала дев’ять двосторонніх безпекових угод: з Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією та Латвією.
- Глава Української держави Володимир Зеленський прибув до столиці Литви на саміт Тримор’я, де проведе перемовини з лідерами країн-союзників.
- Латвія підтримуватиме Україну до перемоги над російською агресією, наголосила прем’єр-міністерка Евіка Сіліна 4 квітня, після зустрічі з главою українського уряду Денисом Шмигалем.
- На середину грудня, Латвія сумарно спорядила в Україну 271 автомобіль, конфіскований у нетверезих водіїв. Загальна вартість конфіскованих авто оцінюється майже у мільйон євро.
Американський посадовець заявив, що Україна погодилася на мирну угоду щодо завершення війни з Росією, і залишилося врегулювати лише “незначні деталі”. Водночас президент Володимир Зеленський наголосив, що шлях до мирних домовленостей потребує додаткової роботи.
В Україні вперше відбулася зустріч робочої групи держав-учасниць Коаліції спроможностей з розмінування – міжнародної платформи, яка координує підтримку нашої держави в бойовому та гуманітарному розмінуванні. У заході взяли участь 43 делегати з 14 країн і 4 міжнародних організацій.
25 листопада президент Володимир Зеленський у розмові з главою Фінляндії Александром Стуббом скоординував позиції стосовно мирних зусиль.
Російська влада активно розширює практику конфіскації майна як спосіб швидкого поповнення бюджету на тлі економічної кризи та зростання дефіциту. Якщо раніше конфіскація застосовувалася переважно у справах про корупцію, тепер підстави охоплюють “фейки”, дезертирство, участь у “небажаних організаціях”, диверсії та неправомірний доступ до інформації.
У ніч на 25 листопада підрозділи Ракетних військ і артилерії у взаємодії зі Силами спеціальних операцій, берегових ракетних військ ВМС та Сил безпілотних систем із застосуванням реактивних БпЛА “Барс” і крилатих ракет “Нептун” завдали успішних ударів по декількох стратегічних об’єктах російського агресора.