Україна та Латвія підписали двосторонню безпекову угоду
Джерело: Володимир Зеленський/Telegram
Президент України Володимир Зеленський і президент Латвії Едгарс Рінкевичс 11 квітня у Вільнюсі підписали угоду про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку.
Фото: ОП
Згідно з угодою, Латвія зобов’язується допомагати Україні в захисті від російської агресії стільки, скільки буде потрібно.
Також Латвія цього року надасть військову підтримку на суму близько 112 млн євро й щороку надаватиме оборонну допомогу в обсязі 0,25% свого ВВП.
В межах угоди Латвія також допомагатиме з відновленням і відбудовою, захистом критичної інфраструктури, розмінуванням, безпілотними технологіями та кібербезпекою України.
Документ чинний протягом десяти років і передбачає можливість продовження його дії за взаємною згодою сторін.
Зазначимо, що Україна вже уклала дев’ять двосторонніх безпекових угод: з Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією та Латвією.
- Глава Української держави Володимир Зеленський прибув до столиці Литви на саміт Тримор’я, де проведе перемовини з лідерами країн-союзників.
- Латвія підтримуватиме Україну до перемоги над російською агресією, наголосила прем’єр-міністерка Евіка Сіліна 4 квітня, після зустрічі з главою українського уряду Денисом Шмигалем.
- На середину грудня, Латвія сумарно спорядила в Україну 271 автомобіль, конфіскований у нетверезих водіїв. Загальна вартість конфіскованих авто оцінюється майже у мільйон євро.
Єврокомісія найближчими тижнями представить державам-членам ЄС оновлені рекомендації щодо застосування нових правил надання тимчасового захисту для українців.
Під час масованого російського удару у ніч на 20 серпня українські військові збили всі крилаті “Калібри”. Водночас найбільшою загрозою залишається балістика, захист від якої залежить від постачання ракет для систем Patriot, зазначив президент Володимир Зеленський, коментуючи наслідки ворожої атаки.
19 серпня та у ніч на 20 серпня підрозділи Сил оборони України завдали ураження низці важливих об’єктів противника.
19 серпня сестра лідера КНДР Кім Чен Ина Кім Йо Чжон заперечила заяву українського президента Володимира Зеленського про плани Пхеньяна направити до Росії до 50 000 додаткових військових для участі у війні.
19 серпня президент Володимир Зеленський назвав головним завданням міністра оборони Євгенія Хмари “реальне налаштування” системи оборони, виробництва, закупівель і постачання у війська.