Україна та Литва поглиблюють військову співпрацю – Міноборони

Джерело: Рустем Умєров/Telegram

Глава Міноборони Рустем Умєров провів переговори з міністеркою оборони Литви Довіле Шакалієне під час візиту до Данії. Сторони обговорили постачання зброї, боєприпасів та співпрацю в оборонній промисловості.

Литва – один із наших найвідданіших партнерів, і ми визначили конкретні кроки для посилення забезпечення Сил оборони, – зазначив Умєров.

Окрім військової допомоги, країни працюватимуть над створенням спільних виробництв, що зміцнить обороноздатність обох держав.

Стратегічним напрямом залишається співпраця в оборонно-промисловому комплексі. Визначили подальші кроки для створення спільних виробництв, адже український бойовий досвід та технології здатні зміцнити обороноздатність наших країн.

Український міністр висловив вдячність Литві за стійку підтримку та наголосив, що ця країна завжди стоїть поруч з Україною у найважчі часи.

Зауважимо, 3 березня президент Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні повідомив, що провів засідання Ставки Верховного Головнокомандувача, під час якого проаналізували військові пакети допомоги, оборонні контракти та фінансову ситуацію.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.