Україна та Литва спільно вироблятимуть дрони для ЗСУ
Джерело: спільна пресконференція міністрів МЗС України та Литви
Україна спільно з Литвою узгодили виробництво дронів для українського війська. Сторони визначили першочергові кроки для запуску процесу.
У Литви є технології, тоді як в Україні — можливості масштабування виробництва, повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба на спільній пресконференції з главою МЗС Литви Ґабріелюсом Ландсберґісом в Києві.
Кулеба зауважив, що наразі є чітке розуміння, як і коли робити, аби українсько-литовське співробітництво дало максимальний результат якнайшвидше.
Ключовою темою розмови міністрів було саме визначення спільних кроків для нарощування виробництва дронів для потреб ЗСУ.
Також глави відомств обговорили питання інтеграції Україні в ЄС і НАТО, заморожених російських активів та західних санкцій проти РФ.
- Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив, що Україна збільшила виробництво безпілотників, зокрема FPV-дронів, і зараз працює з союзниками над нарощуванням спільного виробництва.
- Заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк повідомив, що нині Україна працює над розв’язання питання стосовно дефіциту снарядів у війську, зокрема нарощує потужності з виробництва БпЛА-камікадзе.
- Українські армійці провели випробовування нового БпЛА-камікадзе AQ 400 Scythe українського виробництва. Відео першого польоту вже опублікували у пресслужбі ОК “Південь”.
Російські війська знову завдали удару по одній із теплоелектростанцій ДТЕК.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 7 листопада. Загалом від початку доби відбулося 170 бойових зіткнень.
На фронті загинув військовослужбовець Антон Бондаренко, який раніше працював фіксером для журналістів французьких телеканалів TF1 та LCI під час їхніх поїздок в Україну.
Якщо Європа не змінить власну стратегію щодо України й радикально не посилить тиск на Росію, війна може стати “безкінечною”, а країна, що зазнала нападу, поступово втратить території, попередив колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен.
У російської компанії “Лукойл”, проти якої США запровадили блокувальні санкції, виникли проблеми в Азербайджані, де вона використовувала порт Баку для відправлення нафти з двох родовищ на шельфі Каспійського моря.