Україна та Литва спільно вироблятимуть дрони для ЗСУ
Джерело: спільна пресконференція міністрів МЗС України та Литви
Україна спільно з Литвою узгодили виробництво дронів для українського війська. Сторони визначили першочергові кроки для запуску процесу.
У Литви є технології, тоді як в Україні — можливості масштабування виробництва, повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба на спільній пресконференції з главою МЗС Литви Ґабріелюсом Ландсберґісом в Києві.
Кулеба зауважив, що наразі є чітке розуміння, як і коли робити, аби українсько-литовське співробітництво дало максимальний результат якнайшвидше.
Ключовою темою розмови міністрів було саме визначення спільних кроків для нарощування виробництва дронів для потреб ЗСУ.
Також глави відомств обговорили питання інтеграції Україні в ЄС і НАТО, заморожених російських активів та західних санкцій проти РФ.
- Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив, що Україна збільшила виробництво безпілотників, зокрема FPV-дронів, і зараз працює з союзниками над нарощуванням спільного виробництва.
- Заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк повідомив, що нині Україна працює над розв’язання питання стосовно дефіциту снарядів у війську, зокрема нарощує потужності з виробництва БпЛА-камікадзе.
- Українські армійці провели випробовування нового БпЛА-камікадзе AQ 400 Scythe українського виробництва. Відео першого польоту вже опублікували у пресслужбі ОК “Південь”.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.