Україна та Німеччина посилять співпрацю в спільних оборонних проєктах
Зображення: Міноборони
Джерело: Міноборони
За результатами зустрічі заступника міністра оборони України Дмитра Кліменкова з німецькою делегацією на чолі з Томасом Ленком, керівником департаменту “Україна, Молдова, Чорноморський регіон” при міністерстві закордонних справ Німеччини, стало відомо, що Україна та Німеччина посилять співпрацю в спільних оборонних проєктах.
Під час зустрічі сторони обговорили нагальні потреби української армії. Зокрема, потенційне постачання боєприпасів, дронів, РЕБ та систем ППО. Також поспілкувалися про плани на 2024 рік.
У наступному році уряд Німеччини виділить такий же бюджет на допомогу Україні, як і цьогоріч. Томас Ленк наголосив, що фінансова підтримка України залишається незмінною.
Крім цього, Україна та Німеччина планують посилити співпрацю в спільних оборонних проєктах. Йдеться про розбудову українських оборонних виробництв. Партнери допоможуть Україні фінансово, технологічно, а також у розбудові інфраструктури.
“Безумовно, колективна підтримка України – це безпека Європи. Ми вдячні нашим німецьким партнерам. Вони підтримують нас від початку повномасштабного вторгнення: економічно, допомагають з озброєнням, боєприпасами, діляться технологіями. Це для України дуже важливо. Ця війна – це виклик, лише спільними зусиллями ми переможемо ворога”, – додав Дмитро Кліменков.
Крім цього, заступник міністра оборони ознайомив іноземних партнерів з новою системою закупівель. Розповів про агенції оборонних та тилових закупівель. Дмитро Кліменков наголосив, що нова система закупівель буде значно прозорішою.
- За дорученням президента України та керівника Офісу глави держави вчора, 21 грудня, проведено черговий раунд консультацій із Німеччиною щодо укладення двосторонньої угоди про надання Україні безпекових гарантій.
- Згідно з інформацією на сайті німецького уряду, Німеччина передасть українським армійцям більше БМП Marder 1A3, ніж раніше погодили.
- Німеччина планує збільшити Фонд енергетичної підтримки України ще на 88,5 млн євро.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.