Україна та Німеччина посилять співпрацю в спільних оборонних проєктах
Зображення: Міноборони
Джерело: Міноборони
За результатами зустрічі заступника міністра оборони України Дмитра Кліменкова з німецькою делегацією на чолі з Томасом Ленком, керівником департаменту “Україна, Молдова, Чорноморський регіон” при міністерстві закордонних справ Німеччини, стало відомо, що Україна та Німеччина посилять співпрацю в спільних оборонних проєктах.
Під час зустрічі сторони обговорили нагальні потреби української армії. Зокрема, потенційне постачання боєприпасів, дронів, РЕБ та систем ППО. Також поспілкувалися про плани на 2024 рік.
У наступному році уряд Німеччини виділить такий же бюджет на допомогу Україні, як і цьогоріч. Томас Ленк наголосив, що фінансова підтримка України залишається незмінною.
Крім цього, Україна та Німеччина планують посилити співпрацю в спільних оборонних проєктах. Йдеться про розбудову українських оборонних виробництв. Партнери допоможуть Україні фінансово, технологічно, а також у розбудові інфраструктури.
“Безумовно, колективна підтримка України – це безпека Європи. Ми вдячні нашим німецьким партнерам. Вони підтримують нас від початку повномасштабного вторгнення: економічно, допомагають з озброєнням, боєприпасами, діляться технологіями. Це для України дуже важливо. Ця війна – це виклик, лише спільними зусиллями ми переможемо ворога”, – додав Дмитро Кліменков.
Крім цього, заступник міністра оборони ознайомив іноземних партнерів з новою системою закупівель. Розповів про агенції оборонних та тилових закупівель. Дмитро Кліменков наголосив, що нова система закупівель буде значно прозорішою.
- За дорученням президента України та керівника Офісу глави держави вчора, 21 грудня, проведено черговий раунд консультацій із Німеччиною щодо укладення двосторонньої угоди про надання Україні безпекових гарантій.
- Згідно з інформацією на сайті німецького уряду, Німеччина передасть українським армійцям більше БМП Marder 1A3, ніж раніше погодили.
- Німеччина планує збільшити Фонд енергетичної підтримки України ще на 88,5 млн євро.
Під час саміту G7, президент США Дональд Трамп був “надзвичайно вражений та сповнений ентузіазму” через результати далекобійних атак України по цілях углиб території Росії. Також глава Білого дому погодився на посилення санкцій проти російського енергетичного сектору.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва більше не вважає США “об’єктивним посередником” у контексті війни проти України та звинуватив Вашингтон у посиленні тиску на Росію.
В Україні стартував перший етап трансформації Сил оборони, у межах якого запровадили нові мотиваційні контракти для військовослужбовців і цивільних.
Росія розглядає можливість імпорту бензину та дизельного пального, а також запровадження субсидій для стримування цін на тлі дефіциту, спричиненого українськими ударами по нафтопереробних заводах.
У Росії готують оновлене видання єдиного шкільного підручника з історії, до якого планують додати згадки про участь військових КНДР у повномасштабній війні проти України.