Україна та Польща провели переговори на кордоні щодо страйку, але без результату

Джерело: заступник міністра інфраструктури Сергій Деркач у Facebook

Переговори між Україною та Польщею у понеділок, 13 листопада, стосовно розблокування пунктів пропуску для вантажного пропуску через страйк польських перевізників не дали результату. Українська сторона запропонувала компромісні кроки.

За словами заступника міністра, зустріч була “довгою, важкою й емоційною” під час якої було багато закликів та гасел. Ключовою вимогою польських перевізників є повернення дозволів між Україною й Польщею для вантажних перевезень, але Деркач назвав її “абсурдною та нереалістичною”. Ця система діятиме до 30 червня у зв’язку з угодою про транспортний безвіз між Україною і Євросоюзом.

“Коли ми спитали, в чому проблема і чому ви хочете повернення дозволів, вони сказали, що відчувають дисбаланс. Перед початком повномасштабного вторгнення співвідношення між українськими і польськими перевізниками було 60 на 40, а зараз – 90-95% їздять українці. А коли ми спитали, чи готові вони їздити в регіони Харкова, Запоріжжя, Херсона, Миколаєва, то поляки, звісно, кажуть, що туди не їздять”, – сказав Деркач.

На його думку, страйкарі більше намагаються “просто або зробити комунікаційну кампанію з цього, або політичну історію і просто тримати кордон зачиненим якнайдовше”.

Під час зустрічі українська сторона запропонувала, наприклад, прискорити перетин кордону далекобійниками, створити окремі смуги для пустих транспортних засобів у пунктах пропуску “Угринів – Долгобичів” та “Грушів – Будомеж”.

“Ми сподіваємося, що ці перемовини дозволять польським перевізникам підняти між собою питання, а що ж можна зробити як компроміс. Не питання дозволів, бо це питання невиконуване, – але, звісно, вони все одно тримають цю історію на головному рівні”, – сказав Деркач.

Надалі перемовини мають відбутись у тристоронньому складі за участі Європейської комісії.

Запорізька атомна електростанція цього тижня втратила зв’язок приблизно на 12 годин, що стало найбільш тривалим таким інцидентом від початку повномасштабного вторгнення.

28 травня президент Володимир Зеленський повідомив, що Швеція надасть Україні майже 400 мільйонів доларів в межах пакету військової допомоги.

Верховна Рада України 28 травня ратифікувала угоду про отримання кредиту Євросоюзу на €90 млрд та підтримала зміни до бюджету, котрі передбачають рекордне збільшення оборонних видатків.

Рада ЄС схвалила сьомий транш у межах європейського програми Ukraine Facility, що передбачає виплати Україні до 50 млрд євро у 2024-2027 роках.

Українська сторона продемонструвала європейським дипломатам окремі елементи російського ракетного комплексу “Орєшник”, що містить російські та білоруські компоненти, закликавши посилити санкційний тиск та обмежити доступ до іноземних складових.