Україна та Росія провели другий етап обміну полоненими: додому повернули поранених воїнів

Джерело: Володимир Зеленський

10 червня Україна та Росія продовжили обмін полоненими, про який домовилися під час другого раунду переговорів у Стамбулі 2 червня.

“Продовжуємо повернення наших людей, про яке домовились у Стамбулі. Сьогодні – перший етап повернення з російського полону наших важкопоранених і поранених воїнів. Усі вони потребують негайної медичної допомоги. Це важливий гуманітарний акт”, – написав президент.

Додому повернулись воїни з різних складових Сил оборони та безпеки України: Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту.

У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими повідомили, що серед визволених захисників є оборонці Маріуполя, які провели у неволі понад 3 років. Крім представників солдатського та сержантського складу вдалося звільнити й офіцерів.

“Усі звільнені сьогодні Оборонці мають важкі поранення та тяжкі хвороби: ампутовані кінцівки, проблеми із зором, абсцеси, інфекції, травми, осколкові поранення та хронічні хвороби. У частини визволених діагностований гепатит та туберкульоз”, – йдеться у повідомленні.

З міркувань безпеки операції точну кількість звільнених осіб оголосять після завершення процесу обміну.

Уночі 22 жовтня Сили оборони атакували завод з виробництва боєприпасів та нафтопереробний завод на території країни-агресорки.

Президент України Володимир Зеленський зреагував на масовану російську атаку по Україні вночі та вранці 22 жовтня.

Стати учасниками спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України зобов’язалися 26 із 27 країн Європейського Союзу.

На засіданні у вівторок, 21 жовтня, Верховна Рада 17-й раз схвалила продовження воєнного стану та мобілізації ще на три місяці.

Щоб Росія гіпотетично змогла повністю окупувати Луганську, Донецьку, Херсонську та Запорізьку області, їй доведеться воювати щонайменше до червня 2030 року. Про це свідчать розрахунки видання The Economist, котре проаналізувало темпи просування російської армії.