Україна та Швеція підписали безпекову угоду

Джерело: Офіс президента

Президент України Володимир Зеленський і Прем’єр-міністр Королівства Швеція Ульф Крістерссон у Стокгольмі підписали угоду про співробітництво у сфері безпеки.

Відтак, упродовж 2024–2026 років Швеція надасть нашій країні військову допомогу на 75 млрд шведських крон (близько 6,5 млрд євро), що приблизно становитиме 2,2 млрд євро на рік. Сума допомоги зростатиме протягом десятирічного терміну дії документа.

Військова підтримка України охоплює авіацію та протиповітряну оборону, бронетехніку, артилерію, посилення морської безпеки, сприяння розмінуванню й безпілотні апарати.

Швеція вже надала й надалі передаватиме Україні артилерійські системи Archer і бойові машини CV90, щодо яких партнери також опрацьовуватимуть можливості спільного виробництва.

Унікальною частиною угоди зі Швецією є надання спеціалізованих літаків ASC 890, а також перспектива передачі Україні літаків JAS 39 Gripen, включно з відповідним навчанням.

Швеція також підтримуватиме розвиток сучасного оборонно-промислового потенціалу України та розвиватиме двосторонню співпрацю щодо локалізації, ремонту, технічного обслуговування та виробництва шведської оборонної продукції в нашій країні.

Окремі блоки угоди стосуються підтримки Української формули миру, санкцій, відшкодування збитків та притягнення агресора до відповідальності, а також допомоги нашій країні в економічному відновленні, відбудові, захисті критичної інфраструктури.

Крім того, Швеція чітко підтвердила підтримку України на шляху до членства в ЄС і НАТО.

Угода підписана на виконання Спільної декларації G7, яку ухвалили торік 12 липня.

Загалом Україна уклала вже 13 двосторонніх безпекових угод: із Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією, Латвією, Іспанією, Бельгією, Португалією та Швецією.

Російська агресія досягла “екзистенційного та безрозсудного” рівня для Європейського Союзу, заявив прем’єр-міністр Ірландії Міхал Мартін після того, як Німеччина офіційно звинуватила Москву у спробі диверсії в аеропорту Лейпцига.

2 вересня 2025 року, за ініціативи командира Третього армійського корпусу, бригадного генерала  Андрія Білецького створили експериментальну роту ударних наземних роботизованих комплексів NC13. За рік підрозділ провів понад 160 операцій із застосуванням НРК.

Киянка отримала 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна за спробу підпалити автомобіль українського військового за завданням російських спецслужб.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга висловив сподівання на нову динаміку у мирних зусиллях, наголосивши окремо на важливості участі американської сторони.

Європейський Союз готує новий масштабний пакет санкцій проти Росії. До списку можуть додати ще 1600 осіб і компаній, пов’язаних із російським військово-промисловим комплексом.