Україна та ЄС погодили текст безпекової угоди
Джерело: пресслужба ОП
19 червня відбувся завершальний раунд переговорів щодо безпекової угоди з ЄС із заступником Генерального секретаря Європейської служби зовнішньої діяльності з питань миру, безпеки та оборони Шарлем Фрізом.
Безпекову угоду з ЄС підпишуть на виконання Спільної декларації про підтримку України, яку Європейський Союз разом із країнами G7 схвалив у Вільнюсі 12 липня 2023 року.
Переговірні команди України та ЄС завершили узгодження тексту безпекової угоди та домовилися про її підписання вже найближчим часом.
Раніше стало відомо, що Європейський Союз пообіцяв довгострокову безпекову підтримку України, запевнивши Київ у наданні додаткового озброєння, військової підготовки та іншої допомоги на довгостроковій основі.
Документ є частиною ширших зусиль партнерів України, спрямованих на надання гарантій того, що вони підтримуватимуть Київ на довгостроковій перспективі, до перемоги у війні проти вторгнення Росії.
Речник зовнішньополітичного відомства ЄС Пітер Стано заявив, що ці зобов’язання “допоможуть Україні захистити себе в довгостроковій перспективі, стримувати акти агресії та протистояти спробам дестабілізації”.
План ЄС має на меті як заспокоїти Україну, так і “дати потужний сигнал Росії про те, що ми продовжуватимемо підтримувати (Україну)”, додав Стано.
У 10-сторінковому проєкті, датованому 12 квітня, з яким ознайомилося агентство Reuters, перераховуються дев’ять форм допомоги у сфері безпеки та оборони, які ЄС продовжить надавати, включаючи постачання озброєння, навчання армійців, співпрацю оборонної промисловості та допомогу у розмінуванні.
Зауважується, що посли 27 країн-членів ЄС обговорювали текст у Брюсселі минулого місяця, і, за словами дипломатів, зараз він є основою для обговорень з Україною.
Нагадаємо, 12 липня 2023 року на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 погодили спільну декларацію стосовно “гарантій безпеки” для України. У документі наголошується, що лідери підтверджують непохитну відданість стратегічній меті збереження вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.
Лідери G7 зазначили, що інші країни, які бажають зробити свій внесок у ці зусилля, спрямовані на забезпечення вільної, сильної, незалежної та суверенної України, можуть приєднатися до цієї Спільної декларації в будь-який час.
Відтоді декларацію про намір підписали понад 30 країн.
Читайте також: Гарантії безпеки: про що саме Україна підписує угоди з союзниками
У січні Велика Британія стала першою країною, яка підписала з Україною безпекову угоду терміном на десять років, до цього часу Київ сподівається увійти в НАТО.
На сьогодні угоди з Києвом підписали 17 країн.
- 11 червня речник Білого дому Джон Кірбі заявив журналістам, що Сполучені Штати Америки оголосять про нові санкції та експортний контроль проти Росії під час саміту G7 на півдні Італії, котрий розпочнеться 13 червня.
- Країни Великої сімки та Європейський Союз вивчають способи натиснути на банки, які допомагають Росії уникати санкцій.
- 13 червня президент США Джо Байден і Президент України Володимир Зеленський підписали 10-річну двосторонню угоду про гарантії, спрямовану на зміцнення оборони України від російських загарбників.
- Під час зустрічі країн G7, Україна та Японія раніше підписали десятирічну угоду про гарантії безпеки.
Реєстр збитків для України розпочав прийом заяв від громадян, котрі після повномасштабного вторгнення Росії були змушені виїхати за кордон або не можуть повернутися додому. Такі звернення фіксують шкоду від вимушеного переміщення і надалі передаватимуться на розгляд Компенсаційної комісії.
Правоохоронці повідомили про підозру президентці одного з навчальних закладів Чернігівської області, котра організувала фіктивне працевлаштування військовозобов’язаних чоловіків призовного віку.
Українська команда розробників безпілотників “Дикі Шершні” (Wild Hornets) заявила, що в сюжеті американського телеканалу Fox News використали відео їхнього дрона-перехоплювача, але не зазначили, що він створений в Україні.
У ніч на 4 березня підрозділи Сил оборони України вразили низку логістичних об’єктів та зосередження живої сили противника.
В Україні більшість громадян називають себе віруючими, а частина з них зазначає, що після початку повномасштабної війни стала більш релігійною. Про це свідчать результати соціологічного опитування, яке оприлюднив Разумков Центр.