Україна та ЄС погодили текст безпекової угоди

Джерело: пресслужба ОП

19 червня відбувся завершальний раунд переговорів щодо безпекової угоди з ЄС із заступником Генерального секретаря Європейської служби зовнішньої діяльності з питань миру, безпеки та оборони Шарлем Фрізом.

Безпекову угоду з ЄС підпишуть на виконання Спільної декларації про підтримку України, яку Європейський Союз разом із країнами G7 схвалив у Вільнюсі 12 липня 2023 року.

Переговірні команди України та ЄС завершили узгодження тексту безпекової угоди та домовилися про її підписання вже найближчим часом.

Раніше стало відомо, що Європейський Союз пообіцяв довгострокову безпекову підтримку України, запевнивши Київ у наданні додаткового озброєння, військової підготовки та іншої допомоги на довгостроковій основі.

Документ є частиною ширших зусиль партнерів України, спрямованих на надання гарантій того, що вони підтримуватимуть Київ на довгостроковій перспективі, до перемоги у війні проти вторгнення Росії.

Речник зовнішньополітичного відомства ЄС Пітер Стано заявив, що ці зобов’язання “допоможуть Україні захистити себе в довгостроковій перспективі, стримувати акти агресії та протистояти спробам дестабілізації”.

План ЄС має на меті як заспокоїти Україну, так і “дати потужний сигнал Росії про те, що ми продовжуватимемо підтримувати (Україну)”, додав Стано.

У 10-сторінковому проєкті, датованому 12 квітня, з яким ознайомилося агентство Reuters, перераховуються дев’ять форм допомоги у сфері безпеки та оборони, які ЄС продовжить надавати, включаючи постачання озброєння, навчання армійців, співпрацю оборонної промисловості та допомогу у розмінуванні.

Зауважується, що посли 27 країн-членів ЄС обговорювали текст у Брюсселі минулого місяця, і, за словами дипломатів, зараз він є основою для обговорень з Україною.

Нагадаємо, 12 липня 2023 року на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 погодили спільну декларацію стосовно “гарантій безпеки” для України. У документі наголошується, що лідери підтверджують непохитну відданість стратегічній меті збереження вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.

Лідери G7 зазначили, що інші країни, які бажають зробити свій внесок у ці зусилля, спрямовані на забезпечення вільної, сильної, незалежної та суверенної України, можуть приєднатися до цієї Спільної декларації в будь-який час.

Відтоді декларацію про намір підписали понад 30 країн.

Читайте також: Гарантії безпеки: про що саме Україна підписує угоди з союзниками

У січні Велика Британія стала першою країною, яка підписала з Україною безпекову угоду терміном на десять років, до цього часу Київ сподівається увійти в НАТО.

На сьогодні угоди з Києвом підписали 17 країн.

  • 11 червня речник Білого дому Джон Кірбі заявив журналістам, що Сполучені Штати Америки оголосять про нові санкції та експортний контроль проти Росії під час саміту G7 на півдні Італії, котрий розпочнеться 13 червня.
  • Країни Великої сімки та Європейський Союз вивчають способи натиснути на банки, які допомагають Росії уникати санкцій.
  • 13 червня президент США Джо Байден і Президент України Володимир Зеленський підписали 10-річну двосторонню угоду про гарантії, спрямовану на зміцнення оборони України від російських загарбників.
  • Під час зустрічі країн G7, Україна та Японія раніше підписали десятирічну угоду про гарантії безпеки.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії через міни та вибухонебезпечні залишки війни в Україні постраждали 1 645 цивільних людей, серед них 170 дітей.

Україна у червні отримала 7,2 млрд євро військової допомоги від міжнародних партнерів — це найвищий місячний показник із квітня 2024 року.

Україна передала Росії пропозицію про взаємне припинення атак на цивільні об’єкти у Чорному морі. Ініціативу Київ направив через третю сторону, повідомило обізнане із ситуацією джерело.

На станції київського метро “Сирець” розмістили навігаційні наліпки з рекомендаціями щодо розміщення на платформі під час перебування в укритті.

НАБУ та САП повідомили про нові факти у справі щодо зловживань у Держспецзв’язку під час закупівлі дронів для Сил оборони України у 2023 році. Загальна сума збитків зросла з 90 млн грн до 254 млн грн.