Україна узгодила із США об’єкти енергетичної інфраструктури, удари по яких РФ має припинити
Джерело: Європейська правда
Україна узгодила зі США перелік енергетичних об’єктів, удари по яких Росія має припинити в рамках часткового припинення вогню, що розходиться з тим, на якому наполягає російська сторона.
У Міністерстві енергетики підкреслюють, що США обізнані з вимогами Києва щодо “енергетичного перемир’я”, і що ці вимоги узгоджені з Вашингтоном, попри те, що паралельно повідомляється про погоджений Росією з США інший перелік.
“Україна передала та узгодила з американською стороною типологію об’єктів по всіх об’єктах енергетичної інфраструктури в межах домовленості про зупинку взаємних ударів. Це стосується електроенергетичного, нафтогазового комплексів, атомної та вугільної промисловості, енергетичного машинобудування – виробництва енергетичного обладнання”, – заявили у Міненерго.
У переліку, який російська сторона опублікувала як нібито погоджений зі США (що американська сторона досі не спростувала), відсутні українські об’єкти нафто- та газовидобування, по яких останнім часом завдається найбільше ударів.
- 25 березня набула чинності домовленість про взаємне утримання від ударів по енергетичних об’єктах України та Росії, а також про можливе перемир’я в Чорному морі, підтвердив президент Володимир Зеленський.
Канада та морський парк Marineland досягли попередньої домовленості щодо майбутнього 30 білух. Тварин планують перевезти до Іспанії або США, що має покласти край утриманню китів у неволі в Канаді.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна нібито “не протрималася б і одного-двох днів” без американської зброї. Він також повторив твердження про допомогу “на сотні мільярдів доларів”, яке українська влада раніше заперечувала.
Підтримувана Іраном “Хезболла” відкинула угоду про припинення вогню в Лівані, яку США допомогли узгодити між Бейрутом та Ізраїлем. Ізраїль заявив, що не виводитиме війська й продовжуватиме операції в країні.
Німеччина не змогла отримати непостійне місце в Раді Безпеки ООН, поступившись Австрії та Португалії. У Берліні результат назвали “гіркою поразкою” і пов’язали його, зокрема, з позицією Німеччини щодо України та Ізраїлю.
Кубинська діаспора у США знову активізувала вимоги щодо повернення або компенсації за майно, яке комуністичний уряд Куби націоналізував після революції. Після рішення Верховного суду США та жорсткішої позиції адміністрації Дональда Трампа емігранти бачать рідкісний шанс для змін.