Україна вперше долучиться до хакатону НАТО задля протидії КАБам

Джерело: пресслужба Міноборони

НАТО вперше допустило розробників та науковців з України до участі у хакатоні, який спрямований на вирішення спільних загроз. Цьогорічна тема – протидія керованим авіабомбам (КАБ). Свої заявки можна подати до 13 березня.

NATO Innovation Challenge – це хакатон, організований Інноваційним хабом НАТО (Об’єднаним командуванням НАТО з питань трансформації) та державами-членами Альянсу. Змагання дає можливість проявити себе науковим об’єднанням, окремим інноваторам чи стартапам та має на меті розширити співпрацю НАТО з представниками галузі.

Ворожі КАБи — одна з найбільших загроз для українських військових на лінії зіткнення та українських міст. Важливо, що саме ця тема є ключовою для чергового хакатону НАТО. Це доводить, що ми знаходимося в одному безпековому контексті з Альянсом, — зауважив заступник міністра оборони Валерій Чуркін.

Раніше участь в NATO Innovation Challenge могли брати представники виключно держав-членів Альянсу. Цього року до участі допустили представників України.

Захід відбудеться 27 березня 2025 в місті Бидгощ (Польща) також до нього можна долучитися й онлайн.

Заявка для участі в хакатоні має відповідати певним критеріям, з якими можна ознайомитися на сайті заходу. Головне – запропоноване рішення має бути актуальне до проблеми, інноваційне та реалістичне.

Кожне запропоноване рішення оцінюватимуть згідно з суддівськими критеріями:

актуальність до визначеної проблеми,
інноваційний підхід,
зручність використання,
інтеграція та сумісність,
портативність,
можливість масштабування,
надійність,
ефективність витрат та ресурсів,
безпека та захист даних,
оцінка впливу.

Україна давно постала перед проблемою протидії ворожим КАБам на фронті, яка залишається актуальною до сьогодні, попри деякі винайдені рішення. Запрошуємо українських винахідників, інноваторів, науковців та представників ОПК до участі в хакатонів НАТО, — мовиться у повідомленні.

Раніше Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час дискусії в Українському домі на Всесвітньому економічному форумі в Давосі заявив, що союзники НАТО підтверджують готовність до вступу України в Альянс, однак це стане можливим лише після досягнення стійкого миру. Як і міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен, котра наголосила, що “членство в НАТО є єдиною надійною довгостроковою гарантією безпеки, яку Україна може отримати проти майбутньої російської агресії”.

Також Рютте заявив, що не враховуватиме позицію Кремля у питанні можливого вступу України до НАТО. Він наголосив, що альянсу не варто ставати залежними від Москви у цьому питанні.

Згодом, на пресконференції в Давосі, президент Польщі Анджей Дуда заявив, що “має право закликати запросити Україну до НАТО”.

Дуда пояснив, що таке право пов’язане, зокрема, з погрозами проти Польщі з боку РФ. Він додав, що немає більшої гарантії безпеки, ніж членство України в НАТО.

31 січня Україна приєдналася до найбільшої у світі організації офіцерів резерву країн НАТО – Confédération Interalliée des Officiers de Réserve (CIOR), отримавши статус асоційованого члена. Рішення про приєднання України було одноголосно схвалене керівниками національних асоціацій офіцерів резерву країн НАТО. На сьогодні серед держав-партнерів Альянсу лише Україна, Швейцарія та Австрія мають статус асоційованих членів CIOR.

23 лютого на форумі “Україна. Рік 2025”, відповідаючи на запитання журналістів, глава держави Володимир Зеленський заявив, що готовий залишити посаду президента, якщо це сприятиме встановленню миру або наблизить Україну до вступу в НАТО.
Результати нового опитування свідчать, що близько 62% мешканців Великої Британії вважають, що Україна повинна стати членом НАТО.
Україна може автоматично вступити в НАТО, якщо Росія порушить перемир’я після завершення війни. Зокрема американські сенатори запропонували план, що пов’язує членство України в Альянсі із ситуацією на кордоні з РФ.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що його країна не проти вступу України в НАТО.