Україна впроваджує механізм верифікації українського аграрного експорту для п’яти сусідніх країн
Джерело: Денис Шмигаль у Telegram
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що сьогодні підписано постанову про запровадження механізму верифікації та погодження 4-х груп українського аграрного експорту для п’яти сусідніх країн.
“Ці країни не порушували торговельних правил Євросоюзу та угоду про асоціацію і не вводили односторонні обмеження. Дякую за це, Україна надзвичайно цінує відповідальне партнерство”, – зазначив Денис Шмигаль.
Також він зазначив, що для вирішення зернової кризи Україна представила механізм верифікації та авторизації чотирьох видів аграрної продукції, який підтримала Європейська комісія. 28 вересня відбудеться наступна зустріч координаційної платформи з питань експорту і транзиту, на якій планується фіналізувати представлені пропозиції.
“4 країни опрацювали український план, висловили свої конструктивні зауваження і пропозиції та готові до обговорення. І лише одна держава – проти. На жаль… У нас немає цьому ані логічного, ані економічного пояснення”, – зауважив прем’єр-міністр.
Зокрема, Денис Шмигаль подякував партнерам з Європейської комісії за координацію в питанні експорту української аграрної продукції.
Він ще раз наголосив, що Україна завжди відкрита до компромісу та конструктивного діалогу: “Вкотре закликаю бути єдиними в захисті наших спільних цінностей, у захисті нашого спільного майбутнього, у захисті нашого спільного європейського дому”.
- Від січня до серпня цього року Україна відвантажила 9,2 мільйона метричних тонн зерна через чорноморський порт Румунії Констанца. Це більше, ніж було у 2022 році, проте нещодавно темпи експорту сповільнились через посилення російських атак.
- Після того, як у липні росіяни односторонньо вийшли з “зернової угоди”, вони знищили 280 тисяч тонн українського зерна. У 2024 році експорт збіжжя може скоротитися вдвічі у порівнянні з минулим роком, приблизно до 35 млн тонн, прогнозує виконавчий директор “Кернел” Євген Осипов.
- Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков повідомив, що тимчасовим коридором у напрямку українських портів рухаються ще три судна.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.
Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.
Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.
У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.