Українське зерно в центрі передвиборчої боротьби Польщі – WP

Джерело: The Washington Post

Польща виділяє мільярди субсидій і підтримує ембарго ЄС на пшеницю, кукурудзу, ріпак і соняшник, хоча термін дії цього ембарго вже закінчився. Експерти кажуть, що суперечка через зерно може бути сигналом про нові проблеми, оскільки європейські фермери відчувають загрозу через величезні обсяги українського сільськогосподарського виробництва.

На фермі Веслава Грина у східній Польщі – фермі, якою його сім’я займається протягом двох століть – так багато зерна, що пшениця пересипається зі сховища на подвір’я.

У зерносховищах немає місця, – говорить 65-річний Грин, постукуючи по одній із металевих веж, у яких зберігається зерно з полів, які тягнуться до українського кордону. – Заповнено, – каже він. –Усе заповнено.

У цьому сільськогосподарському регіоні деякі фермери, як-от Грин, кажуть, що їм важко продавати зерно за цінами, які можуть закрити витрати, що призводить до переповненості зерносховищ і складів. Вони частково звинувачують у своїх бідах минулорічний приплив українського зерна, імпорт якого був дозволений Європейським Союзом, щоб допомогти Києву обійти російську блокаду.

Цей крок, який приніс дешеву українську пшеницю на ринок ЄС, спричинив надлишок у Польщі та різке падіння місцевих цін, що розлютило фермерів. Заспокоїти їх є пріоритетом для правлячої польської партії “Право і справедливість” напередодні виборів 15 жовтня, навіть якщо це загрожує тривалими збитками союзу з Україною.

Ми закриваємо кордони, щоб захистити польських фермерів, тому що захист інтересів польських фермерів є нашим найважливішим імперативом, – заявив на початку цього місяця прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький під час передвиборної агітації в Томашові Любельському, за 35 кілометрів на південь від ферми Грина в Люблінському воєводстві.

За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, Україна є одним із найбільших у світі виробників пшениці, і до війни експортувала близько 20 мільйонів тонн на рік. Ця цифра еквівалентна більш ніж третині загального експорту зерна ЄС, а також перевершує 4 мільйони тонн, які Польща продає за кордон щороку.

Конфлікт загрожує зруйнувати доброзичливі стосунки, які розвинулись між Варшавою та Києвом після того, як Росія почала вторгнення у 2022 році. Польща рішуче підтримує Україну на фоні російської агресії та прийняла близько 1,4 мільйона українських біженців.

Президент України Володимир Зеленський припустив, що Польща створює «політичний театр» навколо зернового питання і грає на руку Росії. Минулого тижня Україна заявила, що подає скаргу проти Польщі до Світової організації торгівлі, що викликало ще більше обурення у Варшаві.

Але для партії “Право і Справедливість”, яка також позиціює себе як захисник традиційних християнських сімейних цінностей, багато що поставлено на карту всередині країни. І села навколо ферми Грина могли б допомогти партії здобути перемогу на виборах.

У розпалі передвиборчої кампанії банери “Право і справедливість” домінують на парканах і рекламних щитах у цій частині Польщі. Згідно з недавнім опитуванням Інституту ринкових і соціальних досліджень Польщі, альянс партії на національному рівні набирає 35%, чого може не вистачити для формування уряду.

Правоцентристський опозиційний блок, відомий як “Громадянська платформа”, отримав 26% у тому ж опитуванні, тоді як ультраправа партія “Конфедерація” досягла 10%. Це потенційно дало б “Конфедерації”, яка відмовляється вступати в коаліцію з будь-якою з основних партій, можливість зірвати переговори щодо нового уряду.

Аналітики кажуть, що для ПіС утримання сільських виборців на сході, які переважною більшістю голосували за партію у 2019 році, є ключовим для перемоги.

Перемога в цих округах є найважливішою для них, щоб мати шанси зберегти владу на національному рівні, – сказав Мацей Онаш, доцент Лодзького університету, який спеціалізується на виборчій поведінці. – Їм не потрібно зосереджуватися на великих містах, їм не потрібно зосереджуватися на заході; вони борються за людей на сходу, які голосували за них на останніх виборах.

Для країни, у якій 1,4 мільйона ферм, зернове питання є головним у свідомості людей.

Нинішня заборона є “ірраціональною”, – говорить Єжи Плева, колишній заступник міністра сільського господарства. З моменту введення ціни на зернові ще більше впали, оскільки вони орієнтуються на міжнародні ринки, на яких на ціни вплинув високий урожай, сказав він. Експерти кажуть, що ринок пшениці в основному стабілізувався, але деякі фермери, можливо, не в змозі продати її з прибутком.

Їх обіцяють захистити від українського зерна, але це порожня обіцянка, – стверджує він.

Одначе, це допомагає стримати фермерів від протестів. Повернувшись до офісу на своїй сімейній зерновій фермі, Грин скривився, дивлячись відео демонстрації, яку він очолював на початку цього року, коли сотні фермерів зібралися на ярмарку навколо тодішнього міністра сільського господарства Генрика Ковальчика.

Грин, який голосує за опозиційну “Громадянську платформу”, усе ще вважає, що уряд не вирішує довгострокових проблем або проблем щодо здатності залізниць і портів справлятися з додатковим експортом. Але наразі протести призупинено.

Зернова проблема виникла на тлі зростаючих суперечок з Україною, хоча польські офіційні особи кажуть, що союз залишається міцним. На думку аналітиків, втома від війни та нестримна інфляція забезпечили “Конфедерації” зростаючу підтримку, що спонукало ПіС звернутись до риторики “Польща понад усе”.

“Конфедерація” зайняла більш жорстку позицію щодо України, закликаючи припинити фінансову підтримку біженців і відкрито сумніваючись у тому, чи повинна Польща продовжувати надсилати стільки військової допомоги Києву.

“Право і Справедливість” бачать, що деякі їхні виборці скептично ставляться до польської допомоги, і хочуть, щоб ці виборці повернулися, – сказав Онаш.

Але дехто каже, що ця риторика може завдати довготривалої шкоди відносинам з Україною. Дві країни мають спільну гірку та складну історію – і в останні місяці польські вимоги вибачитися за масові вбивства близько 100 000 поляків під час Другої світової війни стали гучнішими.

Більше як рік тому ми прийняли мільйон українців, ми відкрили наші серця, ми підтримуємо дружбу, – сказав Даріуш Шимчіха, віце-президент Польсько-української палати. – Але зараз ми посилаємо негативні сигнали польським егоїзмом, і це може зруйнувати дружбу.

Гаряча виборча агітація охолоне після виборів, але знадобиться більше дипломатичних зусиль, щоб згладити вихід на європейський ринок такої потужної сільськогосподарської країни, як Україна, кажуть експерти.

За словами Плеви, Польща зацікавлена в тому, щоб Україна була інтегрована в ЄС якнайшвидше. Він каже, що наразі Україна може продавати продукцію без мита на більшій частині європейського ринку, але на неї не поширюються обмеження щодо пестицидів, антибіотиків, добрив і захисту тварин, тобто собівартість для українських фермерів нижча, ніж для польських. Фермери в інших секторах вже скаржаться.

На зерновій фермі поблизу українського кордону Ева Беліна-Ваврик, яка балотується до парламенту за списком “Громадянської платформи”, сказала, що симпатії до України змінюються. Беліна-Ваврик також є фермером і вона хоче побачити негайні переговори між Польщею, Україною та ЄС щодо сільського господарства.

Якщо цього не станеться, за її словами, “Польща прямує до зіткнення з айсбергом”.

• 20 вересня міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус заявив, що Варшава готова до пошуку компромісу у питанні імпорту української агропродукції.
• Міністр внутрішніх справ Польщі Маріуш Камінський повідомив, що країна забороняє в’їзд легкових автомобілів з російською реєстрацією, як це раніше зробили країни Балтії та Фінляндія.
• Президент Польщі Анджей Дуда погодився з рішенням уряду щодо продовження заборони на українське зерно після того, як Єврокомісія вирішила скасувати ембарго. Одначе, закликав зробити все можливе, щоб транзит українського зерна через Польщу був якомога більшим.
• Раніше Моравецький додав відеоролик правлячої партії “Право і Справедливість”. У ньому глава уряду підкреслив, що Польща прийняла мільйони біженців з України. Утім, країна прагне захистити інтереси польського села.