Українські хакери отримали доступ до документації російського виробника БпЛА «Орлан-10»
Джерело: InformNapalm
Українським хакерам з команди “Кіберспротив” вдалося зламати поштові листування, у яких містилася документація російського ТОВ “Спеціальний Технологічний Центр” з подробицями процесу закупівлі росіянами іноземного комплектування для виробництва зброї та техніки в обхід західних санкцій.
Зокрема, хакери зламали пошту відповідального за закупівлі для відділу досліджень і розробки “Спеціального Технологічного Центру” Андрія Павловича Флоринського, дані якого передали Центру “Миротворець”.
Фото: informnapalm.org
Отримані від нього дані про діяльність “СТЦ” активісти кіберспротиву передавали українським спецслужбам та іноземним партнерам для посилення санкційного режиму.
Фото: informnapalm.org
Згідно з даними, росіяни збільшили закупівлю обладнання через Китай і за китайську валюту. При цьому вказано, що всі сторони обходу санкцій діють “на результат”. Підрядникам відомо, що вони закуповують іноземну продукцію в обхід санкцій, як і тим, хто їм це продає.
Зокрема, на скан-копії комерційної пропозиції від лютого 2023 року сума зазначена у юанях та євро.
Фото: informnapalm.org
Також у документації є таблиця, що вказує, для якого проєкту потрібне це обладнання. Водночас зазначено наявність швейцарського комплектування.
Фото: informnapalm.org
Більшість російських фірм-“прокладок” не приховують того, що вони закуповують продукцію в Китаї. А в повідомленні від компанії ТОВ “Делазія” для “СТЦ” пропонують організацію закупівлі необхідної продукції “під ключ”.
Фото: informnapalm.org
Оскільки “СТЦ” виконує державне оборонне замовлення, воно обслуговується в російському банку ПАТ “Промсвязьбанк”, тісно повʼязаному з оборонно-промисловим сектором РФ. Специфіка фінансування оборонного замовлення передбачає, що підрядник також має відкривати рахунки в цьому самому банку. “СТЦ” розсилає всім підрядникам дві памʼятки про специфіку оформлення контрактів і здійснення валютних розрахунків за кордоном.
Перше – це реквізити й обов’язкові формулювання в контракті про державне оборонне замовлення.
Фото: informnapalm.org
А другий документ – це інструкція, як працювати з іноземними підрядниками.
Фото: informnapalm.org
У документах, отриманих при зломі пошти Флоринського, можна помітити, що “СТЦ” часто має велику потребу у відеокамерах шведської фірми Axis.
Фото: informnapalm.org
Примітно, що їх використовують не лише в безпілотниках. Зокрема у документах йдеться, що камери AXIS були потрібні для російської системи РБ-333А “Свирель”.
Фото: informnapalm.org
Згідно з даними, доступ до яких отримали хакери, з російським виробником військової продукції “СТЦ” співпрацює велика кількість фірм, які можна назвати “прокладками”. Зокрема таких нарахували десятки. Утім, серед виявленого списку під санкціями перебувало тільки одне ТОВ – “ЕЛПРОМ”. Інші – поки що ні.
Однак, за словами кіберактивістів, фірми-“прокладки” створюються доволі швидко, тож поки санкції не стануть жорсткішими, цей потік не припиниться. Ситуацію могли б змінити обмеження китайських банків на проведення операцій для підсанкційних російських компаній.
- Згідно з унікальними документами, які міжнародна розвідувальна спільнота InformNapalm отримала за допомогою хакерів групи “Кібер Спротив”, європейські санкції зривають держконтракт МО РФ на постачання комплексу БпЛА “Гранат-4”, який було укладено в червні 2023 року з ТОВ “НВО Іжевські безпілотні системи”.
Під час промови до Дня національної незалежності Польщі міністр оборони країни Владислав Косіняк-Камиш відзначив, що боротьба українців проти російської агресії – це також боротьба за безпеку всієї Європи.
Підрозділи Сил оборони України завдали удару по інфраструктурі ТОВ “Ставролєн” у Будьоновську, Ставропольський край (РФ).
Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.
Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.
Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.