Українські політики вшанували пам‘ять жертв Бабиного Яру

Джерело: Букви

У неділю, 29 вересня, в Україні вшановують пам’ять жертв трагедії у Бабиному Яру.

П’ятий президент України Петро Порошенко нагадав, що 29-30 вересня 1941 року в урочищі Бабин Яр нацисти розстріляли більш як 30 тисяч київських євреїв. Упродовж 1941–1943 років на цьому місці через конвеєр смерті пропустили понад 100 тисяч людей різних національностей: євреїв, українців, ромів. Серед них були військовополонені, підпільники, члени Організації українських націоналістів.

Ризикуючи власним життям, 2659 українців зробили відчайдушні кроки, щоб врятувати євреїв від неминучої смерті.

“Увесь цивілізований світ зробив багато, щоб подібні трагедії ніколи не повторилися. Та поки що існують тоталітарні режими, для яких життя — ніщо, а люди — лише гвинтики в смертоносній машині диктатора-параноїка. російські агресори наслідують найгірші методи нацистських катів. Закатовані мирні жителі, вбиті пострілом в потилицю чоловіки та зґвалтовані жінки, діти, скинуті в братські могили в Бучі, Ірпені, Гостомелі, Бородянці, Ізюмі, Маріуполі… Так Росія в 21 столітті “розв’язує українське питання”, – наголосив він.

Порошенко зазначив, що в Україні ми знову боремося за гуманізм та цінність людського життя, за гідність та свободу. За перемогу людяності над геноцидом.

Міністерство закордонних справ України у День памʼяті жертв Бабиного Яру закликало світ не допустити повторення подібних катастроф.

“Запущений нацистським режимом восени 1941 року жахливий конвеєр смерті не зупинявся до 1943 року – до звільнення української столиці, забравши життя понад ста тисяч євреїв, ромів, українців і людей інших національностей. Трагедія Бабиного Яру стала спільною для українського і єврейського народів, скорботним символом Голокосту на території окупованої гітлерівцями України”, – йдеться в повідомленні.

Як зазначається, нацистські злочини у Бабиному Яру десятиліттями замовчувалася радянською владою, яка намагалася стерти їх з народної пам’яті та змістити фокус з геноциду проти єврейського народу, Голокосту. Радянський режим забороняв належне вшанування памʼяті та правдиву літературу про Бабин Яр.

“Сьогодні людство вкотре пересвідчується у тому, що зневага до елементарних прав людини, систематичні порушення загальновизнаних принципів та норм міжнародного гуманітарного права, злочини проти людства і людяності є тією зловісною основою, що об’єднувала і продовжує об’єднувати авторитарні та тоталітарні режими”, – зазначили у відомстві.

Також в МЗС закликали світову спільноту підкріпити їх конкретними діями на підтримку України, яка протистоїть російській агресії.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук також наголосив, що “світ не має допустити відродження зла і повторення подібних злочинів у майбутньому”.

“У трагічну річницю масового розстрілу в Бабиному Яру ми, передусім, шануємо памʼять невинних жертв нацистського режиму. 83 роки тому тисячі людей були свідомо вбиті лише за етнічною ознакою. Сьогоднішній день — нагадування всьому світові про велику трагедію, про нелюдську жорстокість та ненависть до життя, що не знає меж. Вічна памʼять усім невинним жертвам”, – написав він.

Уповноважений ВР із прав людини Дмитро Лубінець зазначив, що в ці дні 1941 року були безжально знищені тисячі невинних життів лише через їхню національність, віру чи переконання.

“Це не лише трагедія одного народу, це трагедія всього людства. Вона нагадує нам про важливість пам’ятати минуле, аби не допустити подібного в майбутньому. Схиляємо голови перед тими, хто став жертвою нелюдської жорстокості, і закликаємо до збереження миру та людяності у нашому світі”, – прокоментував він.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль також вшанував жертв трагедії у Бабиному Яру.

“Здавалося, таким жахливим злочинам уже не місце в сучасності. Розстріли безневинних людей, масові поховання, ув’язнення й катування. Світ повинен не допустити подібного. Для цього злочинці мають нести справедливе й публічне покарання на міжнародному трибуналі. У пам’ять про всіх жертв трагедії Бабиного Яру. У пам’ять про всіх невинно убієнних”, – йдеться в повідомленні.

У 1941 році впродовж двох днів, 29-30 вересня, в окупованому нацистами Києві було проведено перший масовий розстріл беззбройного цивільного населення.

Російське Міністерство закордонних справ звернулося до Польщі із закликом скасувати рішення про закриття всіх пунктів пропуску на кордоні з Білоруссю. Варшава ухвалила це рішення з опівночі 12 вересня у зв’язку з початком спільних російсько-білоруських навчань “Захід-2025”. У відомстві заявили, що Польща має “задуматися про наслідки та переглянути крок, який шкодить міжнародним партнерам і вдарить по власному бізнесу”.