Українські військовополонені, яких торік передали Угорщині, повідомили деталі обміну
Джерело: DW
У 2023 році Росія передала Угорщині 11 українських військовополонених родом із Закарпаття, які нібито мають угорське походження. Двоє з тих, хто був переданий Угорщині, розповіли, на яких умовах відбувся цей обмін.
Іван та Андрій (імена змінено – ред.) повідомили, що вони потрапили під обмін, хоча жоден із них не має ані угорського коріння, ні громадянства. Чоловіки спілкуються українською і вважають себе українцями.
Обидва є мешканцями Закарпаття. До війни один їздив за кордон на заробітки, другий працював далекобійником. До лав ЗСУ вони приєдналися навесні 2022 року.
Чоловіки були у різних підрозділах, які воювали на Луганщині. У червні 2022 року їх взяли у полон.
Обох утримували у Суходольській колонії, відомій як місце утримання українських військовополонених на окупованій території Луганської області.
У той час там було ще 500 українських військовополонених – Андрій порахував їх під час шикування. Кожен ранок у колонії починався із гімну Росії.
“Періодично били”, – сказав Андрій.
За спостереженнями чоловіків, там працювали виключно українські колаборанти.
Обидва зауважили, що навіть не сподівалися на обмін.
Серед 500 військовополонених було шестеро закарпатців. Саме їх посадили до вантажівки на початку червня 2023 року.
Чоловіки припускають, що їх возили окупованою територією Донецької та Луганської областей, збираючи військовополонених з інших колоній. Зрештою у вантажівці опинилися ще пʼятеро українських військових – також родом із Закарпаття.
Їх повезли далі, і згодом військові зрозуміли, що опинилися у Москві. Там їх допитала у ФСБ, після чого повідомили, що їх звільнять, але повезуть до Угорщини.
“Угорщина сказала Росії, що наші бабці могли бути угорками, тож вони забирають своїх людей”, – згадав Іван, посилаючись на слова російських спецслужбовців.
Проте серед 11 чоловіків лише один мав угорське походження.
“Але мені сказали: або ти говориш так, як треба – що ти угорець, або невідомо, чи тебе довезуть назад”, – додав Андрій.
8 червня їх літаком доправили до Стамбула, а звідти до Будапешта. В Угорщині їх поселили у готельному комплексі і попросили не виходити на вулицю, поки їм не нададуть статус біженців. Їм дозволили подзвонити рідним і запросити тих у гості.
Водночас українцям висунули умову: не повертатися додому, поки триває війна. Мовляв, якщо вони повернуться, то таких обмінів більше не буде.
Та згодом п’ятеро військових вирішили повернутися додому. Серед них – і той єдиний, хто мав угорське коріння. Решта шість військових залишилися в Угорщині, а згодом виїхали в інші країни ЄС.
Після повернення в Україну чоловіків відправили до реабілітаційних центрів. Після лікування та відпочинку їх поновили на службі.
“Ну як поновили… мене вивели за штат. Зарплата – 500 гривень”, – сказав Андрій.
Іван залишився у штаті, але зараз перебуває у відпустці за станом здоровʼя. Третій колишній військовополонений лікується у психіатричній лікарні. Четвертий – помер від пневмонії. Пʼятий – повернувся на фронт.
- 26 березня Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ) оприлюднила нові дані про тортури росіянами українських військовополонених та різке зростання кількості достовірних звинувачень у стратах полонених.
Верховний суд Бразилії більшістю голосів визнав колишнього президента Жаїра Болсонару винним у підготовці державного перевороту з метою утримання влади після поразки на виборах 2022 року. Це рішення стало історичним, адже Болсонару – перший експрезидент країни, засуджений за посягання на демократичні інституції.
Нове дослідження, проведене вченими з університетів Тюбінгена та Вюрцбурга, показало, що повсякденні речовини, зокрема кофеїн, можуть впливати на ефективність антибіотиків у боротьбі з бактеріями, зокрема Escherichia coli (E. coli).
Російське Міністерство закордонних справ звернулося до Польщі із закликом скасувати рішення про закриття всіх пунктів пропуску на кордоні з Білоруссю. Варшава ухвалила це рішення з опівночі 12 вересня у зв’язку з початком спільних російсько-білоруських навчань “Захід-2025”. У відомстві заявили, що Польща має “задуматися про наслідки та переглянути крок, який шкодить міжнародним партнерам і вдарить по власному бізнесу”.
Президент США Дональд Трамп відреагував на інцидент із російськими безпілотниками, які в ніч на 10 вересня порушили повітряний простір Польщі. За словами Трампа, подібні дії можуть бути наслідком помилки, однак сама ситуація викликає занепокоєння.
Білий дім вживає додаткових заходів безпеки для захисту президента США Дональда Трампа після вбивства консервативного активіста Чарлі Кірка.