Український фільм «Чому я живий» з’явився на Netflix

Зображення: Держкіно

Джерело: Держкіно

Історична драма “Чому я живий” українського режисера Віллена Новака з’явилася на стримінговій платформі Netflix.

Фільм знято за автобіографічним оповіданням письменника й драматурга Євгена Митька “Тепер я турок, не козак…”.

Сюжет фільму

Юні Фрося та її коханий Льончик мріють одружитися, але батько дівчини категорично проти євреїв в сім’ї. Життя закоханих безповоротно змінюється, коли їхні рідні та мільйони інших людей стають жертвами війни. Героям доведеться пережити окупацію і фашистський терор, щоб зберегти любов та людяність у найтемніші часи.

Події фільму відбуваються у місті Маріуполь на початку 1940-х років. Розповідь ведеться від імені 9-річного хлопчика Женьки.

Його тітка Фрося закохана у Льончика та вони збираються побратися. Але його дідусь Олекса, батько Фросі та її старшої сестри Марії (мами Женьки) налаштований категорично проти через те, що Льончик єврей. Попри це, весілля все ж відбувається.

Незабаром починається війна, а Фрося народжує донечку Лорочку. Невдовзі гітлерівці захоплюють місто, збирають усіх євреїв та розстрілюють їх. Льончик за настановою своїх батьків –Овсія, артиста місцевого театру та Басі, вчительки-хореографа, встигає покинути місто.

Овсію вдається вижити під час розстрілу і він приходить до родини Фросі. Олекса, попри колишню неприязнь до євреїв та заборони нацистів щодо їх переховування, допомагає Овсієві. Сусіди доносять про це гітлерівцям, але під час обшуку оселі Олекси Овсію вдається втекти.

Та через деякий час, не витримавши постійних переслідувань, він покінчив життя самогубством. Задля захисту та врятування Лорочки, Олекса хрестить її у православній церкві, а Фрося вступає у зносини із німецьким інтендантом. Згодом Маріуполь звільняють від нацистів, а Фросю заарештовують за зв’язки із ворогом.

Минає декілька років. Фрося після покарання повертається додому, де на неї чекають рідні: вже доросла донька Лорочка, Женька, який чекає на повістку до армії, старша сестра Марія та Льончик, який втратив ногу, проте із численними нагородами повернувся з війни.

Історія створення стрічки

За словами  режисера фільму, за порадою свого знайомого він прочитав оповідання Євгена Митька “Тепер я турок, не козак”,  надруковане у 1989 році у журналі “Мистецтво кіно” та відтоді його “серце залишилось із цим оповіданням”.

У 2017 році він розповів про сценарій продюсеру Андрію Осипову, якого дуже вразили слова сценарію. Після цього розпочалася підготовча робота, а наприкінці 2019 року надійшли перші кошти для зйомок фільму, що відбувалися в Одесі та Одеській області.

Команда вчених з Цюриха успішно застосувала трансплантацію стовбурових клітин для відновлення ураженого мозку.

У четвер, 18 вересня, відбулися репатріаційні заходи. В Україну повернуто 1000 тіл, які за твердженням російської сторони належать українським військовослужбовцям.

Компанія Colossal Biosciences заявляє, що зробила прорив у відродженні вимерлого нелітаючого птаха додо.

Нотаріальна палата України звернулася до першого віцепрем’єр-міністра – міністра цифрової трансформації Михайла Федорова та Міністра юстиції Германа Галущенка за захистом нотаріальної таємниці та зупинення тестування системи е-нотаріату.

Президент Франції Еммануель Макрон разом із дружиною Бріжит планують надати американському суду фотографічні та наукові докази, аби підтвердити, що перша леді є жінкою.