Український горор «Конотопська відьма» вийде на Netflix
Джерело: Netflix
Український фільм “Конотопська відьма” 30 жовтня вийде на Netflix.
Фото: Netflix
Нагадаємо, що “Конотопська відьма” розповідає історію звичайної українки з Конотопа, яка втрачає коханого в перший день повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Виявляється, що вона є прадавньою відьмою, яка, повернувши свої сили, за допомогою чарів помститься російським окупантам.
Цей фільм є повнометражним дебютом режисера Андрія Колесника. Ідею та сценарій створив Ярослав Войцешек, відомий своєю роботою над фільмами “Сторожова застава”, “Захар Беркут” та анімацією “Мавка. Лісова пісня”. Її режисером є Андрій Колесник
Головні ролі у фільмі виконали Тетяна Малкова та Тарас Цимбалюк, а ролі російських окупантів зіграли Павло Вишняков, Іван Шаран, Ярослав Шахторін, Артем Сагітов та інші.
- Фільм “Конотопська відьма” за перші чотири дні прокату в українських кінотеатрах зібрав 11 960 941 гривню бокс-офісу. Протягом першого вікенду продано 72 657 квитків.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.