Український уряд отримав від США проєкт угоди щодо копалин – Свириденко

Джерело: нардеп Олексій Гончаренко

Перша віцепрем’єр-міністерка — Міністерка економіки України Юлія Свириденко підтвердила, що український уряд отримав від США проєкт Угоди щодо корисних копалин.

За її словами, Україна формує свою позицію щодо угоди США про корисні копалини. Вона додала, що коли буде необхідно, то будуть консультації з Верховною Радою.

“Будь-які публічні дискусії щодо цієї угоди наносять тільки шкоду. І заважають нести конструктивну дискусію з американськими партнерами. Як тільки буде досягнуто консенсус ми вийдемо з публічною позицією”, – вважає Свириденко.

За словами народного депутата Олексія Гончаренка, угоду розробляють США, Україна не була долучена до розробки.

Ймовірні умови договору

Напередодні, 27 березня, народний депутат Ярослав Железняк повідомив про новий варіант документа. Нардеп стверджує, що читав цей документ.

За його словами, американська сторона пропонує, щоб більшість в управлінні фондом становили представники США (3 з 5 членів), всі нові інвестиційні проєкти спочатку пропонуватимуться американській стороні та будь-які зміни відбуватимуться за домовленістю з американською стороною.

Разом з тим, в тексті немає пунктів про АЕС та порти, йдеться про видобуток державних і приватних компаній. Але також немає гарантій безпеки від США.

Про схожі умови писало й видання Financial Times. За їх даними, США наполягають на укладенні масштабної угоди, що передбачає контроль над критично важливими мінеральними та енергетичними ресурсами України. Водночас документ не містить жодних гарантій безпеки для Києва.

Підписання угоди

Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що документ можуть підписати вже наступного тижня, однак українська сторона наголосила, що наразі вивчає юридичні аспекти та готує контрпропозицію.

Раніше ЗМІ інформували, що Сполучені Штати та Україна наближаються до підписання довгоочікуваної угоди про рідкісноземельні метали, котру відтермінували після напруженої зустрічі президентів у п’ятницю.

20 березня президент США повідомив, що Вашингтон “дуже скоро” підпише угоду з Україною про рідкісноземельні метали. Він заявив, що Україна та США найближчим часом підпишуть угоду про розробку українських рідкісноземельних металів. Відповідний документ був готовий до підписання, однак, церемонія, яка мала відбутися у Білому домі, зірвалася через публічну сварку між Трампом та президентом Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті.

Та у четвер глава Білого дому наголосив, що найближчим часом підпише указ “про значне збільшення виробництва критичних та рідкісноземельних мінералів”.

Вже 24 березня Трамп поінформував, що українська та американська сторони уклали угоду про рідкісноземельні метали. Нині очікується підписання документа. Також, за словами глави США, між Києвом і Вашингтоном тривають перемовини щодо власності на електростанцію — ймовірно, мовиться про окуповану росіянами ЗАЕС.

Додамо, нещодавно стало відомо, що глава США висунув умови для підписання угоди з Україною щодо рідкісноземельних металів: Київ має домовитися з Москвою про швидке припинення вогню та розпочати переговори.

Вранці 3 травня російські військові атакували безпілотником цивільний автомобіль в Дніпровському районі Херсона. У ньому перебували працівники місцевого підприємства.

Президент Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо застосування персональних санкцій проти п’яти осіб, серед яких – колишній керівник Офісу президента Андрій Богдан.

В ніч на 2 травня підрозділи Сил оборони України завдали уражень по низці військових об’єктів ворога. Уражено тактичну групу ОТРК “Іскандер”, радіолокаційні станції “Подльот” і “МИС-М1”, склади боєприпасів та пункти управління БпЛА противника.

У Вінниці затримали засновника християнського реабілітаційного центру, якого звинувачують у сексуальному насильстві над дітьми.

Президент України Володимир Зеленський заявив про початок реформи в армії, яка передбачає збільшення грошового забезпечення, особливо для піхотинців, а також зміни підходів до комплектації підрозділів.