Українці витрачають 84% бюджету на базові потреби та активніше купують онлайн, – Deloitte
Джерело: Дослідження Deloitte Ukraine про споживацькі настрої українців.
У 2025 році споживча поведінка українців продовжувала змінюватися під впливом економічних умов, цифровізації та війни. Люди частіше здійснюють покупки онлайн, активно користуються доставкою і поштоматами, однак залишаються обережними у витратах і надають перевагу товарам першої необхідності.
У дослідженні Deloitte Ukraine “Споживацькі настрої українців у 2025 році”, аналітики відзначили, що сучасний український покупець поєднує прагматичний підхід до витрат із високою цифровою обізнаністю та чіткою громадянською позицією. Як зазначив лідер напряму ритейлу Deloitte Ukraine Олександр Ямпольський, для більшості споживачів важливо не лише що купувати, а й у кого:
“62% українців свідомо уникають брендів, пов’язаних із ринком країни-агресора, а 87% продовжують підтримувати Збройні Сили України”.
Упродовж року купівельна активність зросла в багатьох категоріях, передусім у базових. Зокрема, більше ніж третина опитаних збільшила витрати на продукти харчування, а кожен п’ятий почав частіше купувати лікарські засоби.
Українці витрачають 84% бюджету на базові потреби та активніше купують онлайн, – Deloitte.
Втім, попри це українці не відмовляються від економії. Найменше скорочують витрати на товари для дітей, пальне, освіту та догляд за домашніми тваринами. Водночас заощаджують на одязі, косметиці, побутовій хімії та товарах для дому.
“Українці дедалі частіше обирають дискаунтерні формати, планують покупки й активніше реагують на акції. Попри непрості економічні умови, споживча активність відновлюється швидше, ніж очікувалося, а магазини “біля дому” й надалі залишаються одним із найпопулярніших форматів”, – розповіла СЕО “АТБ-Маркет” Наталі Шаповалова.
Так, 76% опитаних українців купують офлайн продукти харчування (72% у 2024 році), 63% – лікарські засоби (59% у 2024 році), а 66% – товари домашнього вжитку та побутову хімію (64% у 2024 році).
Водночас у 2025 році 18% українців купували електроніку та побутову техніку онлайн (17% у 2024 році), 18% – косметичні засоби та парфумерію (15% у 2024 році), 17% – одяг і взуття (15% у 2024 році).
Українці витрачають 84% бюджету на базові потреби та активніше купують онлайн, – Deloitte.
Разом з тим, покупці стали більш усвідомленими: вони рідше роблять імпульсивні покупки, частіше планують витрати та активно користуються програмами лояльності. Водночас попит на декоративну косметику та парфумерію вже перевищує довоєнний рівень. Процес вибору товарів також змінився. Найбільший вплив на рішення мають відгуки інших покупців – саме вони допомагають визначитися третині українців.
Соціальні мережі стають ключовим каналом пошуку нових товарів. Зокрема, TikTok використовують майже п’ята частина споживачів. У деяких сегментах їхня роль ще більша. Наприклад, значна частина українців дізнається про нові книги саме через соцмережі. Зростає і роль штучного інтелекту: дедалі більше людей використовують його для навчання, роботи та пошуку вигідних пропозицій.
Дослідження також довело, що цифрові сервіси впливають не лише на вибір товарів, а й на спосіб їх отримання. Майже всі українці користуються поштовими послугами, а частина отримує через них більшість своїх замовлень. Популярність кур’єрської доставки та поштоматів також продовжує зростати.
Окремим пунктом дослідження стала громадянська позиція, яка залишається важливим фактором для українців. Більшість споживачів уникають брендів, пов’язаних із російським ринком, і підтримують компанії, які допомагають армії або працюють над подоланням наслідків війни. Крім того, українці продовжують активно донатити: майже 9 із 10 роблять внески на підтримку військових або постраждалих. Найбільшу довіру викликають збори серед знайомих і колег.
Українці витрачають 84% бюджету на базові потреби та активніше купують онлайн, – Deloitte.
Дослідження також показало значну різницю між Україною та європейськими країнами у структурі витрат. Українці витрачають більшу частину доходів на базові потреби – 84% бюджету. Для порівняння, у країнах Європи цей показник значно нижчий, адже, приміром, у Німеччині та Нідерландах цей показник становить 56-59%.
Водночас у своїх очікуваннях українці прагнуть більш збалансованого бюджету – із більшими витратами на відпочинок, заощадження та інвестиції.
Українці витрачають 84% бюджету на базові потреби та активніше купують онлайн, – Deloitte.
- Понад 100 тисяч 18-річних українців подали заявки на отримання державної допомоги на купівлю книжок від початку запуску програми “єКнига”.
- Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну східні європейці активно розглядають можливість переїзду на західний берег континенту через зростаюче побоювання подальшої ескалації конфлікту. Деякі експерти вважають, що попри збройне протистояння, яке триває вже кілька років, останні події та заяви світових лідерів щодо східноєвропейської безпеки стимулюють рішення про переїзд.
Українські Сили оборони уразили ще один об’єкт російської нафтопереробної галузі – цього разу в Тобольську, більш ніж за 2,5 тисячі кілометрів. Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна вже скоригувала завдання для подальших далекобійних ударів у серпні.
Європу цього тижня накриє п’ята потужна хвиля спеки за рік, котра може посилити ризик лісових пожеж, погіршити стан посівів і прискорити висихання водозбірних басейнів, що живлять критично обмілілі річки регіону.
Іноземні компанії, які продають електронні послуги українським користувачам, за січень–липень 2026 року сплатили до бюджету 11,3 млрд гривень ПДВ. Це приблизно на 15% більше, ніж за той самий період минулого року.
Росія продовжує нарощувати виробництво ракетного озброєння та навряд чи припинить удари по Україні, хоча може зменшити кількість ракет під час окремих атак, розповів заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони генерал-майор Вадим Скібіцький.
Президент США Дональд Трамп висунув Ірану нову вимогу про компенсації після того, як Тегеран зажадав від Вашингтона виплат за завдані війною збитки. Обмін новими умовами ще більше ускладнює переговори щодо відновлення судноплавства через Ормузьку протоку.