Україну вперше обрали до складу Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО
Джерело: Міністерство культури та інформаційної політики України
22 листопада Україну вперше обрали до складу Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – під час 24-ї сесії Генеральної асамблеї країн-учасниць Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини у штаб-квартирі ЮНЕСКО у Парижі.
Нагадаємо, у липні 2022 року Україна представила свою кандидатуру на вибори до складу Комітету всесвітньої спадщини на період 2023-2027 років.
“Це історична для України подія та важливий крок в розвитку та захисті культурної та природної спадщини України. Дякуємо країнам-учасницям Конвенції за висловлене солідарне рішення на підтримку України. Зараз важливіше, ніж будь-коли, об’єднатися для захисту нашої культурної спадщини”, – заявив т.в.о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.
Обрання України до Комітету всесвітньої спадщини відкриває нові можливості для активної участі у реалізації Конвенції, зокрема, приймати рішення щодо використання Фонду всесвітньої спадщини та включення об’єктів до Списку всесвітньої спадщини та Списку всесвітньої спадщини під загрозою.
Ратифікована Україною у 1988 році Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини сприяє ефективній охороні та збереженню культурної і природної спадщини на території нашої країни.
У Мінкульті зазначили, що діючи власними зусиллями та максимально використовуючи наявні ресурси, Україна впроваджує міжнародну допомогу і співробітництво в фінансовому, художньому, науковому та технічному відношеннях для активної популяризації спадщини країни.
- 15 листопада президент Володимир Зеленський повідомив, що Росію, вперше в історії, виключили з Виконавчої ради ЮНЕСКО.
- Місія ЮНЕСКО розпочала роботу в Чернігові, аби оцінити пошкодження, завдані пам’яткам культурної спадщини внаслідок російських ракетних атак.
- Місія ЮНЕСКО готує звіт про наслідки ракетних ударів по всесвітній спадщині в Одесі. Надалі інформацію залучать під час зустрічі країн-учасниць Гаазької конвенції у грудні, її можуть використати як доказ у міжнародних судах.
Перші кошти від Японії за рахунок доходів від заморожених російських активів Україна отримає на початку 2026 року.
У першій половині 2025 року Україна посіла п’яте місце у світі за кількістю здійснених проти країни кібератак.
Держслужба безпеки Латвії розпочала кримінальне провадження проти чоловіка, який у Швейцарії погрожував українській родині. Йому інкримінують розпалювання національної та етнічної ворожнечі.
Лідер британської партії правих популістів Reform UK Найджел Фарадж назвав російського диктатора Володимира Путіна “дуже поганим чуваком” та підтримав використання заморожених активів РФ на користь України.
Прессекретарка Білого дому Керолайн Левітт заявила, що під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським президент США Дональд Трамп має намір обговорити можливість проведення переговорів між Києвом і Москвою на рівні лідерів.