Умєров провів телефонну розмову з міністром оборони Німеччини: обговорили потреби ЗСУ

Джерело: Рустем Умєров у Facebook

Сьогодні, 5 жовтня, міністр оборони України Рустем Умєров провів телефонну розмову з очільником Міноборони Німеччини Борисом Пісторіусом.

Міністри обговорили ситуацію на фронті та першочергові потреби України, зокрема щодо ППО, РСЗВ, бронетехніки.

“Дякую міністру та німецькому народу за значну підтримку та лідерство у військовій допомозі для України. Разом сильніші!” – зазначив Рустем Умєров.

Нагадаємо, що 2 жовтня Німеччина оновила список військової допомоги Україні. Зокрема Берлін спорядив термінали супутникового зв’язку SatCom та гусеничні всюдиходи BV 206.

У пресслужбі зауважили, що Німеччина підтримує українську армію в тісній координації зі своїми партнерами та союзниками.

Список містить огляд летальної та нелетальної військової підтримки України Німеччиною. Постачання надійде від Бундесверу, а також – від німецької промисловості, що фінансуються з фондів Федерального уряду Німеччини для розвитку потенціалу безпеки.

У Палаті представників США дедалі більше республіканців погрожують заблокувати додаткове фінансування Пентагону, якщо адміністрація Дональда Трампа не посилить тиск на Росію.

З початку 2026 року 75 українських громадян отримали вироки за публікацію фото і відео, на яких зафіксовано розміщення та пересування Сил оборони, зокрема розташування та робота ППО, а також результати ураження наземних об’єктів і повітряних цілей.

З тимчасово окупованої Херсонщини вдалося повернути на підконтрольну Україні територію ще одинадцять дітей. Це вісім хлопчиків і три дівчинки віком від 1 року і 1 місяця до 17 років.

Українські військові евакуювали пораненого бійця з передової за допомогою важкого повітряного дрона. До такого способу вдалися через активність російських безпілотників і заміновану місцевість, які унеможливлювали евакуацію наземним транспортом.

Лише 32% українців готові підтримати виведення українських військ із Донбасу в обмін на абстрактні гарантії безпеки від США та Європи. Проти такого сценарію виступили 60% опитаних. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 12-21 вересня.