УП розповіла нові деталі того, як окупанти прикривались цивільними в Бучі

Джерело: УП

На тлі суду над російським військовим Ніколаєм Карташевим, котрий потрапив у полон під Кремінною і нині вже зізнався у воєнних злочинах у Бучі, “Українська правда” розповіла нові деталі того, як війська РФ використовували цивільних як “живий щит” під час окупації Бучі.

В матеріалі згадують три локації, де окупанти 76-ої дивізії армії РФ влаштовували штаби й там же утримували мирних жителів: приміщення фірми “Агробудпостач” по вулиці Яблунській, дитсадок “Яблунька” та житловий комплекс “Континент”.

Джерело: УП

“Агробудпостач” на Яблунській, 144

Полк, до якого належав підсудний Карташев облаштувався на базі приміщень фірми “Агробудпостач” росіяни і облаштувалися. Свою техніку, зокрема самохідні артустановки “Нона-С”, окупанти ставили поруч із головною будівлею, у підвалі якої на той момент сиділи орієнтовно сотня жителів Бучі.

“Загалом у нас тут було десь 90–95 людей, з них десь 30 – дітки. Наймолодшому був місяць”, – розповідає Тетяна, яка три роки тому ховалася на Яблунській, 144.

Вона працювала на кухні в місцевому кафе, а незадовго до вторгнення їм замовили великий бенкет, тож певні запаси для сховища були. Проте людей було настільки багато, що їжа закінчилася за три дні, місцевим довелося бігати додому, щоб принести продукти. Так жили 8 днів, доки до сховища не прийшли росіяни.

Джерело: УП/ автор Стас Козлюк

Командир окупантів заборонив цивільним виходити з підвалу. Виняток зробили лише для тих, хто готував на кухні їсти і виносив помийне відро – каналізація у сховищі не працювала, а користуватися туалетами нагорі росіяни не дозволили. Електрики не було, тому кілька чоловіків позмінно крутили ручку вентиляції, щоби хоч якось розігнати затхле повітря.

По 2–3 рази на день росіяни спускалися до сховища, перевірити людей. Іноді приносили з собою сухпайки та питну воду.

7 березня людей відпустили.

Дитсадок “Яблунька”

У районі дитсадка “Яблунька” росіяни з’явилися 4 березня. Вони облаштувалися не лише в садочку, де тоді ховалися понад 350 людей, але й у навколишніх будинках.

“У нас загалом зібралося 355 людей, 90 з них – діти. Дуже різного віку: були і більш старші, і зовсім маленькі. Ми з груп ліжка до підвалу позаносили, ковдри. Пам’ятаю, багато людей прибігло після того, як колону росіян розстріляли на Вокзальній. Вибухи були майже весь час, тож ми особливо на вулицю не виходили. Їжа у нас була, кухня працювала, до 4 березня привозили хліб. А потім перестали”, – розповідає директорка садочка Ірина Сильченко.

Джерело: УП

4 березня окупанти заїхали на територію бронетехнікою, проломивши паркан.

Перший час людям не дозволяли виходити на вулицю, але 6 березня у “Яблуньці” остаточно зникли вода і світло, люди стали проситися надвір, де є туалети і можна готувати на відкритому вогні. За територію садочка нікого не випускали.

7 березня російські військові покликали директорку до себе і заявили, що українці домовилися про “зелений коридор”. Однак, росіяни не хотіли, щоб цивільні йшли — пояснювали, переконували, що у підвалі їм буде безпечніше.

Тоді приблизно 50 людей наважились піти, десь стільки ж наступного дня. Загалом тікали ті, в кого були діти. До 10 березня, як пригадує Ірина, в садочку лишилися здебільшого пенсіонери. Вона також вирішила виїжджати з міста.

Дорогою до центру Бучі, люди бачили тіла убитих на землі та спалені будинки. Зрештою вони змогли вибратися з окупації на евакуаційних автобусах через Ворзель.

Українські військові знали, що у підвалах багато цивільних, тож не обстрілювали штаби окупантів.

Наприклад, у дворах багатоповерхівок поблизу садочка “Яблунька” було приблизно 10 бойових машин десанту.

“10 одиниць техніки в одному місці – це хороша і легка ціль. І звісно, ми передали дані артилеристам. І так, ми повідомили, що поруч є цивільні. Артилеристи, яким ми передавали координати, сказали, що відпрацьовувати ціль не будуть. Саме тому, що там цивільні. Звісно, росіяни знали, що у дворах, у підвалах є цивільні. Що вони там живуть. Думаю, можна сказати, що вони ними прикривалися”, – каже поліцейський, який нині воює в одному зі зведених підрозділів поліції, а три роки тому був аеророзвідником, зокрема в Бучі.

ЖК “Континент”

10–11 березня принаймні частина 234-го полку підсудного Карташева знялася з вулиці Центральної й рушила далі на вулицю Олекси Тихого, до житлового комплексу “Континент”. Там росіяни облаштували ще один штаб, а по периметру виставили артилерію, з якої обстрілювали Ірпінь.

Андрій Страховський, директор компанії-забудовника, яка зводила цей ЖК, в окупацію не потрапив, проте збирав інформацію від місцевих. Він розповідає, що росіяни тримали людей, які не встигли евакуюватися, в одному з підвалів. І, як і в інших випадках, надвір нікого не випускали.

Джерело: УП/ автор Стас Козлюк

Скільки точно людей тримали в “Континенті”, сказати важко. Страховський говорить про кілька десятків — жоден із них нині не хоче говорити з журналістами і згадувати травматичні події.

В архівному відділі Бучанської міської ради взагалі не називають точної цифри, коли йдеться про цивільних, якими могли прикриватися росіяни.

“Це величезний комплекс. Хтось був там кілька днів і евакуювався, хтось поїхав пізніше. Хтось лишився. Але там росіяни робили все те ж саме, що і в інших місцях: грабували, катували, вбивали. Взагалі, у їхніх діях не варто шукати логіки: у нас найменшому загиблому у громаді – рік і сім місяців. Найстаршому – 100 років. Через росіян люди гинули не лише від вогнепальних поранень, але й від відсутності допомоги. Хтось помер від втрати крові, у когось були проблеми із серцем і їм не змогли помогти”, – розповідає начальник архівного відділу Бучанської міської ради Ігор Бартків.

• 31 березня – третя річниця звільнення Бучі Київської області від російських окупантів.
• Мешканці Бучі, міста-символа російської жорстокості, занепокоєні теплими словами Дональда Трампа на адресу Москви, повідомляє The New York Times.
• Міжнародний саміт у Бучі 31 березня ухвалив спільну заяву щодо необхідності розслідувати кожен воєнний злочин РФ, покарати винних і не допустити повторення трагедій.
• 31 березня, у третю річницю звільнення Бучі від російських військ президент Володимир Зеленський і перша леді Олена Зеленська спільно з іноземними делегаціями вшанували пам’ять убитих українців та українок.