Уряд Німеччини спростував скорочення допомоги Україні
Джерело: Die Zeit
19 серпня речник німецького уряду Вольфганг Бюхнер заявив, що інформація щодо скорочення удвічі допомоги Києву у 2025 році, поширена у ЗМІ, не відповідає дійсності.
Ми продовжуватимемо надавати допомогу до тих пір, поки це буде необхідно, — наголосив Бюхнер.
Посадовець зауважив, що країни G7 наразі працюють над створенням кредитної програми на 50 млрд доларів для України під гарантію надходжень від заморожених активів.
За словами речника, уряд має намір використати цей інструмент для підтримки Києва наступного року.
Додамо, раніше МЗС України прокоментувало повідомлення про припинення військової допомоги Німеччиною, назвавши його “маніпуляцією”.
До того Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ) повідомила, що Мінфін Німеччини не планує затверджувати додаткову допомогу Україні в межах економії бюджету цього року.
Зауважується, що повідомлення є “некоректними та маніпулятивними”, позаяк рівень підтримки нашої країни на наступний рік буде відомий лише після затвердження бюджету, яке очікується в листопаді.
Повідомлення про те, що Німеччина буцімто припиняє військову допомогу Україні, некоректні. Це така сама маніпуляція, як і попередні повідомлення про зменшення допомоги на наступний рік удвічі, – зазначив речник МЗС Георгій Тихий.
Нині в Німеччині справді триває бюджетний процес, очікується, що бюджет буде затверджений у листопаді, і лише тоді буде відомий рівень підтримки України на наступний рік.
Своєю чергою, у поширеній заяві міністерство фінансів ФРН запевнило, що зброя та боєприпаси для України, закупівля яких вже схвалена, продовжують постачатися. Крім того, Україна може розраховувати на додаткову допомогу.
Додаткові потреби мають бути чітко задекларовані для того, щоб відповідати всім бюджетним положенням і мати можливість на цій основі запросити дозвіл німецького Бундестагу, – мовиться у відповіді відомства на запит телеканалу ARD.
Цього року уряд виділив Україні 8 мільярдів євро допомоги, але ці кошти вже закінчуються. У проєкті бюджету на наступний рік сума підтримки України становить 4 мільярди євро.
Однак, політики урядової коаліції акцентують, що навіть якщо Україна отримає менше грошей з федерального бюджету, значна частина коштів на допомогу країні, яка перебуває в скрутному становищі, буде профінансована в інший спосіб — коштом заморожених активів російського центрального банку.
Одначе, додамо, що спостереження FAS у зоні бойових дій показують наслідки відсутності підтримки з боку Німеччини. Деякі німецькі гармати мають так мало запчастин і боєприпасів, що можуть зробити лише кілька пострілів на день. Висока скорострільність Panzerhaubitze 2000 та її дальність стрільби не використовуються через брак спеціальних боєприпасів. Дефіцит запасних частин змушує розбирати деякі гаубиці й танки Leopard 1A5, щоб підтримувати роботу інших.
Заборона додаткового фінансування військової допомоги Україні спричинила конфлікт у федеральному уряді. Канцелярія підтримує призупинення фінансування, тоді як Міністерства оборони, закордонних справ і економіки проти. Роль Міністерства фінансів залишається спірною: деякі стверджують, що воно на боці канцлера, інші вважають, що лише повідомляє про відсутність коштів.
- Україна продовжує залишатися основною країною-отримувачем німецького експорту озброєння. На перший квартал року понад 70% схвалених урядом ФРН коштів отримає наша країна.
- Нещодавно уряд Німеччини запустив ініціативу з пошуку додаткових засобів протиповітряної оборони, які можна передати Україні на тлі посилення російських обстрілів.
- У Німеччині анонсували новий пакет військової допомоги для України, до якого увійшло озброєння, яке постачать до кінця 2024 року.
- Німеччина передала Україні нову партію військової допомоги, включно з системою ППО ближньої дії IRIS-T SLS. Про це повідомив уряд Німеччини, оновивши інформацію про надану підтримку.
Верховна представниця ЄС із зовнішніх справ та політики безпеки Кая Каллас наголосила, що загроза безпеці Європі надходить з боку Росії.
Переговори Роберта Фіцо з главою РФ Володимиром Путіним не залишилися непоміченими і на внутрішньополітичній арені. Зокрема лідер “Прогресивна Словаччина” Міхал Шимечка назвав поїздку “ганьбою для Словаччини та зрадою національних інтересів”.
Правоохоронці Києва спростували недостовірну інформацію про військових, яка поширювалася мережею. Відео, котре викликало резонанс, виявилося маніпуляцією
У російському місті Казань на місцевому пороховому заводі сталися вибухи після атаки українських безпілотників, повідомила адміністрація Кіровського та Московського районів міста.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц розкритикував президента Польщі Анджея Дуду через пропозицію польського глави конфіскувати російські активи і передати Україні.