Уряд схвалив проєкт Держбюджету на 2024 рік: збільшення витрат на оборону та соціальні стандарти
Джерело: пресслужба Міністерства фінансів України
Сьогодні, 15 вересня, уряд схвалив проєкт Закону про Державний бюджет України на 2024 рік, відтак його буде передано на розгляд Верховної Ради України.
Доходи загального фонду державного бюджету (без урахування офіційних трансфертів і грантів) складають 1 560,4 млрд гривень, тоді як видатки загального фонду державного бюджету становлять 3 108,2 млрд гривень.
Сектор оборони й безпеки отримає 1 692,6 млрд гривень, що становить 21,6% ВВП.
У бюджеті передбачено збільшення фінансування розвитку оборонно-промислового комплексу в 7 разів, до 55,8 млрд гривень, а також закупівлю дронів на суму 48,1 млрд гривень.
Для соціального захисту виділено 468,8 млрд гривень (+ 24,7 млрд гривень або 5,6% до 2023 року), включаючи підтримку соціально незахищених верств населення. Також уперше враховано витрати на соціальний супровід військовослужбовців (1 млрд гривень) і виховання сиріт у сім’ях (0,5 млрд гривень).
Підтримка ветеранів війни складає 14,3 млрд гривень (+7,5 млрд гривень до 2023 року), включаючи нові підходи до ветеранської політики. Також у бюджеті передбачено видатки на Інститут помічника ветерана (3,8 млрд гривень) і пілотний проєкт з зубопротезування (749 млн гривень).
Освіта – 178,8 млрд гривень (+22,9 млрд гривень до 2023 року), включаючи підвищення зарплати вчителям на 18% щодо 2023 року. Також у бюджеті передбачено модернізацію шкільних їдалень (1,5 млрд гривень), придбання навчального обладнання для профтехосвіти (0,5 млрд гривень) і модернізацію дослідницької інфраструктури для молодих учених (232 млн гривень).
На охорону здоров’я виділено 201,9 млрд гривень разом з трансфертами (+24,4 млрд гривень до 2023 року). В бюджеті також уперше враховано видатки на розбудову системи високоточної діагностики раку (ПЕТ дослідження) на суму 1,6 млрд гривень.
На цифрову трансформацію пріоритетних галузей та сфер суспільного життя виділено 2,5 млрд гривень (+2,1 млрд гривень до 2023 року), включаючи інноваційні проєкти для забезпечення сектору безпеки та оборони (1,5 млрд гривень) та застосунок “Мрія” (142 млн гривень).
Для культури передбачено 10,7 млрд гривень (+2,3 млрд гривень до 2023 року), включаючи запровадження сертифікатів на книжки для дітей на суму 376 млн гривень.
На спорт виділено 7,5 млрд гривень (+3,6 млрд гривень до 2023 року) з метою підтримки українських спортсменів на міжнародній арені.
Видатки на МЗС складають 8,3 млрд гривень (+2,2 млрд гривень) для посилення інституційних можливостей закордонних дипломатичних установ України.
Підтримка бізнесу становить 30,8 млрд гривень, включаючи Фонд розвитку підприємництва, гранти на створення або розвиток бізнесу, ініціативи з житловою підтримкою через Українську фінансову житлову компанію та компенсацію частини вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва.
Крім цього, передбачено підвищення соціальних стандартів, зокрема:
- Підвищення мінімальної заробітної плати до 7 100 гривень з 1 січня та до 8 000 гривень з 1 липня (+19,4%).
- Підвищення посадового окладу працівника І тарифного розряду єдиної тарифної сітки до 3 195 гривень з 1 січня та до 3 600 гривень – з 1 липня (+24,4%).
- Підвищення прожиткового мінімуму на одну особу до 2 920 гривень з 1 січня (+12,8%).
Прогноз фінансування державного бюджету на 2024 рік передбачає зниження дефіциту державного бюджету до 20,4% ВВП (порівняно з 27% ВВП у 2023 році). Погашення державного боргу планується в обсязі 606,5 млрд гривень, з яких 421,6 млрд гривень – внутрішні та 184,9 млрд гривень – зовнішні.
- В Україні частину студентів-бюджетників, які навчатимуться на окремих спеціальностях, можуть перевести на грантове фінансування. Однак грант не покриватиме повної вартості навчання.
- Уряд збільшив оплату праці працівникам установ, закладів та організацій, що фінансуються з державного бюджету, які безпосередньо виконують обов’язки та завдання в зоні можливих та активних бойових дій.
- Кабінет міністрів України ухвалив постанову, яка внормовує питання справедливих щомісячних доплат для військовослужбовців, правоохоронців та рятувальників.
2 червня Генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив, що всі країни-члени НАТО погодилися щодо членства України, додавши, що це не може бути частиною переговорів між Києвом і Москвою.
Атака дронів СБУ на бази стратегічної авіації Росії викликала гнів і занепокоєння серед кремлівських посадовців щодо вразливості флоту стратегічної авіації, здатної нести ядерну зброю, повідомляють джерела, наближені до керівництва РФ.
Український оборонно-промисловий комплекс (ОПК) має змогу виготовляти до 10 мільйонів безпілотників щороку, запевнив заступник міністра оборони Олександр Козенко під час виступу на безпековому форумі “Діалог Шангрі-Ла” у Сінгапурі.
У переданому Києву меморандумі російська сторона наполягає на міжнародному визнанні чотирьох областей і Криму, нейтралітеті України та надання статусу російській мові. Примітно, що у тексті меморандуму є також вимога щодо обмеження чисельності ЗСУ.
Згідно з даними аналітиків, ситуація на півночі Сумщини продовжує ускладнюватися через постійний тиск російських військ і великої кількості піхоти. Сили оборони відзначають, що після ураження скупчення противника, їм вдається дуже швидко відновити штурмові групи.