Уряд спростив військовий облік для українців за кордоном

Джерело: Міноборони

7 червня Кабінет міністрів України ухвалив важливі зміни до постанов, що регулюють військовий облік та мобілізацію.

Зокрема, уряд підтримав проєкт постанови №560, розроблений Міністерством оборони України з метою приведення до вимог статті 37 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” та врегулювання питань постановки на військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які перебувають за межами держави.

Нововведення, зокрема, стосуються можливості постановки на військовий облік через закордонні дипломатичні установи України для осіб, які перебувають не в Україні понад три місяці.

Відтепер призовники, військовозобов’язані та резервісти зможуть ставати на облік без особистої присутності у районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Крім того, із переліку документів, що підтверджують право на відстрочку від призову для українців за кордоном, виключено вимогу про подання висновку лікарсько-консультативної комісії про потребу в постійному догляді для осіб з інвалідністю ІІ групи. Це дозволить уникнути зайвої бюрократії та спростити процедуру.

Також змінено порядок надання інформації про адміністративні правопорушення призовників, військовозобов’язаних та резервістів: тепер ці дані будуть надсилатися районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки до поліції в електронному вигляді.

Нові правила набувають чинності з дня опублікування і мають на меті зробити систему військового обліку більш ефективною та доступною.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.