В Австралії знайшли найдавніший ударний кратер, що утворився до появи більшості материків
Джерело: The Guardian
У віддаленому регіоні Пілбара в Західній Австралії вчені знайшли докази існування найдавнішого ударного кратера на Землі. За результатами нового дослідження, він утворився близько трьох мільярдів років тому – майже на 800 мільйонів років раніше, ніж кратер Яррабабба, який досі вважався найстарішим.
Дослідження опубліковане в журналі Geology. Його провели науковці з Університету Кертіна, які вивчили рідкісні геологічні структури – так звані конуси руйнування (shatter cones), що збереглися в районі кратера Норт-Пол-Доум.
За словами провідного автора дослідження, професора Кріса Кіркленда, ці добре збережені гірські породи є надзвичайно рідкісним геологічним архівом, який допомагає краще зрозуміти ранню історію планети.
“Це рідкісна можливість зазирнути в руйнівні процеси, що формували ранню Землю”, – сказав він.
Кіркленд зазначив, що у світі існує дуже мало місць, які настільки добре зберегли інформацію про найдавніші геологічні процеси.
“У світі дуже мало місць, які є такими своєрідними капсулами часу і дозволяють зазирнути в процеси формування нашої планети. Саме тому вони такі особливі”, – додав дослідник.
Щоб визначити вік кратера, науковці використали два незалежні методи. Спочатку вони проаналізували кристали циркону, що містяться в базальтових породах. Під час падіння метеорита температура була настільки високою, що кристали перекристалізувалися та набули незвичних скелетоподібних форм, які зазвичай трапляються лише в ударних кратерах на Місяці.
Вік цих кристалів визначили за допомогою австралійського приладу Sensitive High-Resolution Ion MicroProbe. Аналіз показав, що зміни відбулися приблизно три мільярди років тому.
Окремо дослідники дослідили апатит – мінерал фосфату кальцію, який утворився в тріщинах порід під впливом тепла та гарячих рідин після удару метеорита. Цей аналіз також показав, що зіткнення сталося близько трьох мільярдів років тому.
На момент падіння метеорита Земля суттєво відрізнялася від сучасної, пояснив Кіркленд. Більшу частину поверхні вкривав океан, континентальної кори було небагато, Сонце світило слабше, а Місяць перебував ближче до Землі. Життя вже існувало, але лише у вигляді строматолітів – колоній ціанобактерій.
Доцент Університету Маккуорі Брюс Шефер, який не брав участі в дослідженні, зазначив, що в архейський еон Земля постійно зазнавала ударів метеоритів. На Місяці сліди цих подій добре збереглися, тоді як на Землі більшість кратерів зникла через ерозію, субдукцію та рух тектонічних плит.
“Можливість знайти докази тих самих ударів на Землі – справді захоплива. Ми знали, що це мало статися, але можливість побачити це на власні очі й буквально доторкнутися до цих слідів має величезне значення”, – сказав він.
Шефер також відзначив методику, яку використали автори роботи. За його словами, поєднання аналізу перекристалізації циркону та утворення апатиту дозволило точно встановити час зіткнення.
“Це справжня детективна історія. Те, що обидва ці мінерали змінилися в один і той самий час, є надзвичайно вагомим доказом того, що саме тоді й стався цей удар. Апатит і циркон разом – це той самий незаперечний доказ”, – підсумував науковець.
- Японські вчені виявили на острові Хоккайдо сліди падіння астероїда, яке могло бути однією з причин масового вимирання динозаврів наприкінці крейдового періоду близько 66 мільйонів років тому.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 24 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 117 бойових зіткнень.
Американський мільярдер Ілон Маск заявив, що українські військові порушили умови користування Starlink, застосовуючи систему для наступальних ударів безпілотників. За його словами, компанія SpaceX усунула цю можливість минулого тижня.
Російські окупанти атакували безпілотником Синельникове на Дніпропетровщині. Унаслідок удару троє людей загинули, ще 12 дістали поранення.
24 жовтня близько 17:00 російські війська завдали авіаударів по Слов’янську Донецької області, застосувавши авіабомби ФАБ-250 та ФАБ-500. Унаслідок атаки поранення дістали двоє людей.
На площі перед Львівським оперним театром встановили мистецький об’єкт “Говерла” – піраміду з цеглинок авторства Сергія Радька. Інсталяцію створили в межах Львівського тижня скульптури 2026.