В Естонії планують позбавити російську церкву контролю над монастирями
Джерело: ERR
23 квітня міністр внутрішніх справ Естонії Лаурі Ляенеметс поїхав до монастиря в Куремяе, щоб переконати керівництво у неприйнятності підпорядкуванню Московському патріархату.
Ми, звичайно, прояснимо позицію уряду щодо проблем, що стосуються прямого підпорядкування Пюхтицького монастиря, а також церков і парафій російському патріарху, а по суті – кремлівському режиму та пов’язаним з ними питанням безпеки, – пояснив Ляенеметс.
Він нагадав, що патріарх РПЦ Кирило транслює думку президента РФ Володимира Путіна і підтримує вторгнення в Україну, стверджуючи, що весь пострадянський простір входить у сферу впливу Росії.
З погляду безпеки неможливо підкорятися релігійному лідеру, який заявив, що естонська держава не повинна існувати, — наголосив міністр.
Глава МВС країни додав, що парафії можуть самостійно ухвалити рішення та звільнитися від токсичної залежності, проте якщо цього не станеться, держава “в якийсь момент” клопотатиме через суд про примусове припинення їхньої діяльності.
Міністр заявив, що між Московським патріархатом та Естонською православною церквою Московського патріархату “існує канонічний зв’язок” — вони є частиною одного цілого і перебувають у суворому підпорядкуванні. Тож пояснив, що мета держави — розірвати всі відносини, канонічні та юридичні, релігійних громад із Москвою.
Читайте також: ПАРЄ визнала РПЦ інструментом пропаганди та впливу Кремля
Нині естонська влада у співпраці з церквою шукає як назавжди виключити можливість асоціювати православні храми Естонії із заявами патріарха Кирила, який виправдовує війну та насильство.
Зауважимо, 18 січня Естонія заявила, що не продовжуватиме дозвіл на проживання очільнику Талліннської митрополії Російської православної церкви (РПЦ) Євгенію, заявивши, що росіянин є “загрозою безпеці”.
Рішення означає, що митрополит Євгеній, справжнє ім’я якого Валерій Решетніков, повинен залишити країну до закінчення терміну дії його поточного дозволу – 6 лютого. Поліція повідомила, що його неодноразово просили припинити виправдовувати вторгнення Росії в Україну та захищати Кремль.
- Служба безпеки України повідомила про підозру патріарху РПЦ Кирилу, який благословив російських окупантів на вбивства українців.
- Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Служба безпеки викрила понад 60 кліриків УПЦ МП, які працювали на РФ, продавали зброю і дитячу порнографію. Також стало відомо, що Служба безпеки України викрила керівництво Російської православної церкви на створенні власних приватних військових компаній на території РФ.
- На Закарпатті перед судом постане священник УПЦ МП, який пропагував у регіоні комуністичні настрої та підтримував російську армію.
- За матеріалами СБУ повідомлено про підозру клірику УПЦ МП на Житомирщині, який поширював прокремлівські листівки і брошури серед священників та прихожан релігійної громади Житомирщини.
- За матеріалами Служби безпеки засуджено до п’яти років тюрми ще одного митрополита УПЦ МП – очільника Тульчинської єпархії на Вінниччині, що публічно виправдовував російську збройну агресію проти України.
У федеральному суді Брукліна стартував процес проти Huawei, яку прокуратура США звинувачує у багаторічній схемі крадіжки технологій, порушенні санкцій та рекеті. Захист компанії наполягає, що йдеться про звичайну конкуренцію, а не злочинну змову.
Уганда відмовилася від участі в “Іграх нескорених”, заявивши, що не хоче бути сприйнята як сторона, яка виступає проти короля Чарльза III. Рішення оголосив головнокомандувач угандійської армії Мугоозі Каїнеругаба, який окремо розкритикував “нісенітницю Гаррі та Меган”.
США планують виділити Еквадору ще 45 мільйонів доларів на боротьбу з наркотрафіком і передати нові патрульні судна. Про це заявив держсекретар Марко Рубіо після зустрічі з президентом Даніелем Нобоа.
Apple представила iPhone Duo – перший складаний смартфон у лінійці iPhone. У розкладеному вигляді він отримав 7,6-дюймовий дисплей, а у складеному – компактний зовнішній екран на 5,4 дюйма.
Рада керівників МАГАТЕ вперше за 20 років передала справу Ірану до Ради Безпеки ООН через відсутність належної співпраці у розслідуванні слідів урану на незадекларованих об’єктах. За резолюцію проголосували 23 із 35 членів ради.