В Естонії планують позбавити російську церкву контролю над монастирями

Джерело: ERR

23 квітня міністр внутрішніх справ Естонії Лаурі Ляенеметс поїхав до монастиря в Куремяе, щоб переконати керівництво у неприйнятності підпорядкуванню Московському патріархату.

Ми, звичайно, прояснимо позицію уряду щодо проблем, що стосуються прямого підпорядкування Пюхтицького монастиря, а також церков і парафій російському патріарху, а по суті – кремлівському режиму та пов’язаним з ними питанням безпеки, – пояснив Ляенеметс.

Він нагадав, що патріарх РПЦ Кирило транслює думку президента РФ Володимира Путіна і підтримує вторгнення в Україну, стверджуючи, що весь пострадянський простір входить у сферу впливу Росії.

З погляду безпеки неможливо підкорятися релігійному лідеру, який заявив, що естонська держава не повинна існувати, — наголосив міністр.

Глава МВС країни додав, що парафії можуть самостійно ухвалити рішення та звільнитися від токсичної залежності, проте якщо цього не станеться, держава “в якийсь момент” клопотатиме через суд про примусове припинення їхньої діяльності.

Міністр заявив, що між Московським патріархатом та Естонською православною церквою Московського патріархату “існує канонічний зв’язок” — вони є частиною одного цілого і перебувають у суворому підпорядкуванні. Тож пояснив, що мета держави — розірвати всі відносини, канонічні та юридичні, релігійних громад із Москвою.

Читайте також: ПАРЄ визнала РПЦ інструментом пропаганди та впливу Кремля

Нині естонська влада у співпраці з церквою шукає як назавжди виключити можливість асоціювати православні храми Естонії із заявами патріарха Кирила, який виправдовує війну та насильство.

Зауважимо, 18 січня Естонія заявила, що не продовжуватиме дозвіл на проживання очільнику Талліннської митрополії Російської православної церкви (РПЦ) Євгенію, заявивши, що росіянин є “загрозою безпеці”.

Рішення означає, що митрополит Євгеній, справжнє ім’я якого Валерій Решетніков, повинен залишити країну до закінчення терміну дії його поточного дозволу – 6 лютого. Поліція повідомила, що його неодноразово просили припинити виправдовувати вторгнення Росії в Україну та захищати Кремль.

У Вашингтоні подали позов проти адміністрації Дональда Трампа через нібито передачу Ірану конфіденційних даних іранців, які просили притулку у США. Правозахисники заявляють, що серед них були продемократичні активісти, представники релігійних меншин і ЛГБТК-спільноти.

Британія та Нідерланди підписали морське партнерство на £2,4 млрд, у межах якого їхні війська отримають нові амфібійні транспортні кораблі. У Лондоні заявили, що угода має посилити можливості НАТО.

В Угорщині державні медіа, які роками пов’язували з інформаційним впливом Віктора Орбана, призупинили новинне мовлення. Новий прем’єр Петер Мадяр назвав це “історичним днем” і заявив про кінець пропагандистських ефірів.

Саміт НАТО в Анкарі проходить під помітним впливом Дональда Трампа, якому Туреччина влаштувала особливо урочисту зустріч. Водночас за дипломатичною символікою союзники обговорюють значно практичніші питання – переозброєння Європи, нові оборонні контракти та захист від російських ракет.

У Варшаві чоловік увірвався до галереї рукоділля Las Rąk і розтрощив частину експозиції. Напад стався після того, як працівниця закладу показала жест несхвалення учасникам маршу, де лунали антиукраїнські гасла.